«Світи, світи, місяченьку» аналіз

«Світи, світи, місяченьку» аналіз – тема, ідея, основна думка, римування, художні засоби.

«Світи, світи, місяченьку» аналіз

«Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз» – родинно-побутова пісня, змальовує класичний «любовний трикутник» — дівчина кохає парубка, а той знаходить собі іншу. Дівчина нагадує про їхні щирі раніше стосунки, про те, що «й сухі дуби цвіли», а потім і «зелені пов’яли», як розлучились. Вона ладна пташкою стати, щоб прилетіти до милого на розмову, і картає тих, хто їх розлучив, натякаючи, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш. Діалоги, повтори, поетичний паралелізм та інші засоби виразності роблять твір художньо довершеним.

Тема «Світи, світи, місяченьку»: зображення страждань дівчини через те, що її залишив коханий заради іншої, висловлення проклять з приводу цього.

Ідея «Світи, світи, місяченьку»: засудження тієї, яка розлучила коханих.

Основна думка: Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, / Щоб ті люди щастя не мали, що нас розлучили.

Жанр: родинно-побутова пісня, інтимна лірика.

Римування: паралельне.

Художні засоби «Світи, світи, місяченьку»

Повтори: «Світи, світи…», «прийди, прийди…», «я бо до тебе», «щоб ті…», «мій миленький».

Звертання: «Світи, світи, місяченьку», «прийди, прийди, мій миленький», «я б з тобою мій міленький».

Контраст: «…сухі дуби цвіли — зелені пов’яли»