«Ой на горі вогонь горить» аналіз

Балада «Ой на горі вогонь горить» – уславлює мужність і відданість козаків-захисників, сповнена тронного звучання.

«Ой на горі вогонь горить» аналіз балади – тема, ідея, художні засоби, композиція розкриті в цій статті.

«Ой на горі вогонь горить» аналіз

Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний».
Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.
Основна думка: Та вже ж твій син оженився / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
Римування: паралельне.
Віршовий розмір: ямб.

Символи балади «Ой на горі вогонь горить»:
Кінь – символ вірності, відданості, швидкості, волі.
Вогонь – символізує війну.
Ворон – насторожливий птах, символізує смерть, негоду.

Композиція «Ой на горі вогонь горить»

Експозиція: А в долині козак лежить, / Порубаний, постріляний…
Зав’язка: Ой коню мій вороненький, / Біжи, коню, дорогою, / Та прибіжиш під батьків двір.
Кульмінація: Ой коню мій вороненький, / А де ж мій син молоденький?
Розв’язка: Та вже ж твій син оженився, / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.

Художні засоби «Ой на горі вогонь горить»

Метафори: «Накрив очі осокою», «коник плаче».
Пестливі слова: «ніженьки», «рученьки», «вороненький», «вірненький», «паняночку», «земляночку».
Звертання: «Не плач, коню, надо мною», «Біжи, коню, дорогою», «Не плач, мати, не журися».
Риторичне запитання: «А де ж мій син молоденький?».
Риторичний оклик: Ой коню мій вороненький, / Товаришу мій вірненький!
Повтори: «Ой коню мій вороненький», «А ніженьки китайкою».

Важкою і небезпечною була служба козака, особливо сторожового. Він повинен був день і ніч вартувати, чи не збираються вороги напасти зненацька на його рідну землю. У разі небезпеки — запалювати сигнальний вогонь. Козак устиг повідомити про нападників, а сам лежить «порубаний, постріляний». І посилає вірного товариша, коника вороненького, щоб сказав батькам, що син їхній не повернеться, бо одружився «із сирою землею» — такою метафорою означена загибель козака.