"Енеїда" головні герої

У Котляревського персонажі “Енеїди” можна поділити на групи, оскільки їх у поемі досить багато.

“Енеїда” Котляревський головні герої

Олімпійські боги:
• Зевс (Зевес або Юпітер) — верховний бог, бог блискавки і грому.
• Юнона (Гера) — богиня шлюбу, його дружина.
• Венера (Афродита) — богиня кохання, побічна дочка Зевса, мати Енея.
• Еол — бог вітрів, брат Зевса.
• Нептун — бог моря, брат Зевса.
• Вулкан — бог вогню, покровитель ковалів, чоловік Венери.
• Меркурій — бог торгівлі, посланець богів, син Зевса.

Земні герої:
Еней — троянський цар, син Венери й Анхіза.
Анхіз — цар Трої, батько Енея.
Низ та Евріал — троянські воїни.
Дідона — цариця Карфагена.
Латин — цар Латинської землі.
Амата — його дружина.
Лавінія (Лавіся) — їх дочка.
Турн — цар рутульський.
Еванд — цар аркадський.
Палант — його син. (Еванд і Палант – союзники Енея у його війни проти Турна)
Сівілла — жриця бога сонця Феба.

“Енеїда” Котляревський характеристика героїв

• Зевс — верховний бог, бог блискавки і грому. Зевс зображений як деспот, п’яниця з вередливим характером.

• Юнона (Гера) — богиня шлюбу, його дружина. Показана як жінка з дуже поганим характером («зла Юнона, суча дочка»), заздріслива, підступна, любить інтриги.

• Венера (Афродита) — богиня кохання, побічна дочка Зевса, мати Енея. Показана як жінка з легковажною поведінкою, шльондра, готова на все заради успіху власного сина Енея.

Еней — троянський цар, син Венери й Анхіза. Суперечливий персонаж, з одного боку, ледачий, «на всеє зле проворний», занадто любить пиячити, гуляти, з іншого боку, коли йдеться про інтереси троянців, громадський обов’язок, Еней веде себе достойно, навіть героїчно.

«Прямий, як сосна, величавий,
Бувалий, здатний, тертий, жвавий…»

В останніх розділах поеми серед троянців Котляревський виділяє два образи – Низа й Евріала. Ці юнаки приєдналися до троянського війська, щоб допомогти йому воювати проти ворога, і поплатилися життям. Котляревський захоплюється мужністю воїнів і через їхні образи висловлює свої погляди на те, як потрібно любити й обороняти Вітчизну.

Дідона — цариця Карфагена, коханка Енея.

«Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита,
Бідняжка – що була вдова…»

На прикладі Дідони показано, як любовна пристрасть веде досить порядну жінку до божевілля й загибелі:

«Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад».

Латин — цар Латинської землі. Цей персонаж змальований іронічно: надзвичайно скупий, занадто обережний та боягузливий, майже не втручається в реальне управління державними справами, намагається уникнути воєн будь-якою ціною.

Амата — його дружина. Дуже пихата жінка, інтриганка, любить війни та конфлікти.

Лавінія (Лавіся) — їх дочка. Вродлива юна дівчина, у якої багато залицяльників.

Турн — цар рутульський, мав багато війська та грошей. Закоханий у Лавінію, дуже гордий та пихатий, впертий та войовничий суперник Енея.

Сивілла — жриця бога сонця Феба. Не надто привабливий персонаж з вередливим характером, проте за хабар готова допомогти Енею пробратися до пекла та залагодити його справи.

«Крива, горбатая, сухая,
Запліснявіла, вся в шрамах;
Сіда, ряба, беззуба, коса,
Розхристана, простоволоса,
І, як в намисті, вся в жовнах».