"Маруся" Квітка-Основ'яненко історія написання

Маруся — сентиментально-реалістична повість Григорія Квітки-Основ’яненка, написана у 1832 та опублікована в 1834 році. Перший прозовий твір нової української літератури.

“Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання

Джерела для написання повісті “Маруся”
• Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст.
• Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль.
• Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування».
• Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті.

Історія створення повісті “Маруся”
Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань.
Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь.
Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.