Шевченко «Лілея» аналіз
Шевченко «Лілея» аналіз вірша – тема, ідея, жанр, композиція
Тарас Шевченко «Лілея» аналіз
Рік написання – 25 липня 1846 р., Київ
Тема: зображення страждань дівчини (лілеї) через панську жорстокість і бездуховність.
Ідея: висловлення співчуття героїні — представниці простого знедоленого народу.
Основна думка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір?
Жанр: балада.
Композиція «Лілея»
Балада — це розповідь Лілеї своєму братові Королевому цвіту про страшні часи кріпаччини, нестерпне життя народу в умовах соціального гніту. Починається і закінчується твір питанням, з яким звертається героїня до оточуючого її середовища: «За що?..».
Експозиція: За що мене, як росла, / Люде не любили?
Зав’язка: Я не знала, що байстря я.
Кульмінація: Я умерла / Зимою під тином, / А весною процвіла / Цвітом при долині…
Розв’язка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір?
Історія написання «Лілея»
1846 р.— Т. Шевченко, перебуваючи в Києві, зблизився з членами Кирило-Мефодіївського товариства і вступив до нього. Гуртківці висували вимоги: скасувати кріпосне право, знищити поділ суспільства на стани, звільнити всі слов’янські народи від гніту самодержавства. Це і спонукало митця написати твір, який протистояв би царській і поміщицькій владі, їх знущанню над простим людом.
Це вірш про прекрасну квітку, який розповідає про те, що раніше вона могла жити, дихати і бігати. Адже лілія раніше була безневинною дівчиною, яку за життя зневажали сусіди, тому що вона була незаконно народженою дочкою пана. Краса і трагічність в цій історії майстерно передані геніальним автором.
