"Гайдамаки" образ Залізняка

Ярема Галайда — яскравий представник повсталого народу в поемі Шевченка “Гайдамаки”

“Гайдамаки” цитати до образу Яреми

Непосильна робота у Лейби

Піди кобилу приведи, / Подай патинки господині / Та принеси мені води, / Вимети хату, внеси дрова, / Посип індикам, гусям дай, / Піди до льоху, до корови / Та швидше, хаме!.. Постривай! / Упоравшись, біжи в Вільшану: / Їмості треба. Не барись.

Ярема гнувся, бо не знав, / Не знав, сіромаха, що виросли крила, / Що неба достане, коли полетить, / Не знав, нагинався…

Мрії про вільне щасливе життя.

Тяжко жить на світі, а хочеться жить: / Хочеться дивитись, як сонечко сяє, / Хочеться послухать, як море заграє, / Як пташка щебече, байрак гомонить / Або чорнобрива в гаю заспіває…

Сирота Ярема, сирота убогий: / Ні сестри, ні брата, нікого нема! / Попихач жидівський, виріс у порогу; / А не клене долі, людей не займа.

Сирота Ярема — сирота багатий.

Багатий на лати / Та на дрібні сльози — бодай не втирать! / Доле моя! Доля де тебе шукать?

Нащо мені врода, / Коли нема долі, нема талану! / Літа молодії марно пропадуть. / Один я на світі без роду, і доля — / Так і мене люде не знають де діти. / За що ж одцурались? Що я сирота?

Найду або дома, або за Дніпром / Ляжу головою…

Ярема — Оксані.

Одягну тебе, обую, / Посаджу, як паву,— / На дзиґлику, як гетьманшу, / Та й дивитись буду.

Кращої немає / Ні на небі, ні за небом; / Ні за синім морем, / Нема кращої за тебе!

Про майбутнє подружнє життя.

Як жить вони будуть / Укупочці, як золото / І долю добуде, / Як виріжуть гайдамаки / Ляхів в Україні, / Як він буде панувати, / Коли не загине.

Подорож Яреми до Черкас.

Так думав, ідучи в латаній свитині, / Сердега Ярема з свяченим в руках.

Жорстокість героя до ворога.

А Галайда, знай, гукає: / Кари ляхам, кари! / Мов скажений, мертвих ріже, / Мертвих віша, палить.

Ярема-месник.

А Ярема — страшно глянуть — / По три, по чотири / Так і кладе.

Жага до помсти.

Чом я не сторукий? / Дайте ножа, дайте силу, / Муки ляхам, муки! / Муки страшної, щоб пекло / Тряслося та мліло!

Страждання за полоненою коханою:

Як убитий. Тяжко йому, / Тяжко, а не плаче. / Ні, не плаче: змія люта, / Жадна випиває / Його сльози, давить душу, / Серце роздирає.

Чом я вчора, поки не знав, / Вчора не загинув! / А сьогодні, коли й умру, / З домовини встану / Ляхів мучить.

Галайда-козак.

…Не в свитині — / В червонім жупані.

Оксана — про мужність Яреми:

Я бачила — кати-ляхи / Трусилися, мліли, / Як хто скаже про Галайду.

Не ріже — лютує: / З ножем в руках на пожарах / І днює й ночує / Не милує, не минає / Нігде ні одного; / За титаря ляхам платить / За батька святого, / За Оксану…