"Інститутка" характеристика Назара

“Інститутка” образ Назара з цитатною характеристикою розкритий у цій статті.

“Інститутка” характеристика Назара

Назар – антикріпосницький образ, він рішучий, вольовий, як і Прокіп, здатний на силовий протест проти кріпацтва. Назар — панський візник. В уста цього персонажа авторка вкладає найбільш влучні та дотепні характеристики панів: він дуже влучно порівняв пана-ліберала з квачем, а про інститутку він зневажливо говорить: «Якби таку жінку та мені — я б її у комашню втручив, — нехай би пихкала!»

Назар має веселу, жартівливу вдачу: «Та й зарегоче на всю хату. Такий уже чоловік був той Назар: усе йому жарти. Здається, хоч його на вогні печи, він жартуватиме». Але за цим гумором відчувається рішучий протест проти кріпацтва. Коли Устина плаче, почувши, що її чоловіка віддають у солдати, Назар каже: «Чого плачеш?, Гірше не буде!.. От чи буде краще, — не знаю».

Мрія про волю для Назара пов’язана з втечею. Він не боїться, що його можуть спіймати, а лише замислюється над тим, що немає куди тікати: «Од якої втік, таку й здибав. Із дранки та вберешся в переперанку», бо, як співає він, скрізь «та все пани, та все дуки». Але він все ж таки тікає з рабства, щоб хоч дихнути вільною людиною.

У його мові і вчинках розкривається волелюбний характер. Назар — великодушна і співчутлива людина: коли він дізнається, що Прокопу важко жити в місті, відвідує його і віддає весь свій невеликий скарб: «Приніс я тобі грошенят крихту, п’ять карбованців. Поживай здорові». А коли Прокіп зажурився, що нескоро зможе повернути їх, Назар каже на це: «Гай-га! Аби живі були! Се не панські гроші — братерські: ними не зажуришся. Я собі зароблю». Назар співчуває Прокопу й Устині, бажає їм щастя, бо сам його не має і добре знає, що таке горе.

Втеча кріпаків від своїх панів була широко розповсюдженим явищем. В образі Назара автор показала прагнення всіх поневолених селян визволитися з кріпацтва. Назар, як і Прокіп, відверто виступає проти панів, виявляючи свій протест, бореться за власну волю.