"Федько-халамидник" цитатна характеристика Федька

“Федько-халамидник” цитатна характеристика Федька

БЕШКЕТЛИВИЙ («там шибку з рогатки вибив»; «там синяка підбив своєму «закадишному» другові, там перекинув діжку з дощовою водою»; «але раптом встане, подивиться-подивиться і візьме та й повалить усе чисто — і своє, і чуже»).

НЕОБАЧНИЙ («він усе любить або по кришах лазити, або на воротях сидіти»; «я завтра у школу не піду, зранку на річку збираюсь»; «а давай об заклад, що перейду на той бік»).

ЧЕСНИЙ (автор «Якби він схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить»; батько після того, як відлупцює сина: «а це за те, що правду говориш»; батько Толі: «Федьку, я вірю тобі, я знаю, що ти ніколи не брешеш, не бреши й тепер…» і тільки раз у житті довелося сказати Федькові неправду, врятувавши цим вже вдруге боягуза Толю. За чесність і героїзм хлопчик розплатився своїм життям).

СМІЛИВИЙ («там десь дивитися страшно, а він полізе туди»; під час врятування Толі: «Держись, Только! Я зараз буду коло тебе! Держись, не бігай, стій на місці!»

ТЕРПЛЯЧИЙ (під час батькового покарання терпляче зносив побої: «хоч би ж попросило тата, хоч би заплакало»).

ЩЕДРИЙ («коли вже хлопці далеко і не можуть йому нічого зробити, він раптом вертається і віддає, змія. Навіть принесе ще своїх ниток і дасть»).

СПРИТНИЙ («але комашинка (Федько) якимсь чудом ловко видряпувалась на самий гребінь кучугури, скоренько з’їжджала з неї і бігла знову з крижини на крижину»; «ловкий хлопчак, що й говорити!»; «стриба, як кішка»).

КМІТЛИВИЙ («він ухопився руками за кригу і зо всієї сили пнувся, щоб його не знесло»; «не мігши схопити шворку закляклими від холоду руками, схопився зубами»).

ВІРНИЙ У ДРУЖБІ («не любить Федько й товаришів видавати»; всі хлопці тягнулися до нього, дорожили дружбою з ним, а на похоронах «плакали навзрид»).