"Сватання на Гончарівці" аналіз

“Сватання на Гончарівці” аналіз

Автор – Григорій Квітка-Основ’яненко

Рік написання – 1836

Жанр – Соціально-побутова комедія

Тема: Показ життя та побуту простого українського народу

Ідея: засудження соціальної нерівності та уславлення палкого почуття кохання.

Головні герої: Прокіп Шкурат, його дружина Одарка й донька Уляна; кріпак Олексій і його дядько-солдат Осип Скорик, селянин Павло Кандзюра і його син Стецько, приятель і «підбрехач» Осипа Скорика Тиміш, дівчата-подруги Уляни.

Проблематика “Сватання на Гончарівці”:

– батьки і діти;
– людина і суспільство;
– кохання та сімейне щастя;
– соціальна нерівність;
– проблема пияцтва.

Сюжет “Сватання на Гончарівці”

Одарка Шкурат свариться зі своїм чоловіком Прокопом, бо той п’є. Невдовзі до них підходить Кандзюба і пропонує посватати їхню доньку Улянку за свого сина Стецька. Спочатку Одарка з чоловіком проти – бо всі знають, що в Стецька немає клепки в голові, але зважаючи на його богатство, погоджуються. Сама ж Улянка проти такого шлюбу, бо їй подобається Олексій, але він кріпак. Олексій розуміє, що Уляну хочуть силою видати заміж за дурня й б’є Стецька, щоб той відмовився від дівчини, та Стецько не погоджується, бо дуже боїться свого батька. За допогою хитрощів Олексійового дядька Уляна одружується з Олексієм, а Стецькові дають гарбуза.