Культура і цивілізація (Варіант 2)
Культура – це явище суспільне , притаманне лише людському суспільству, результат діяльності людей. До культури потрібно застосовувати критерій прогресивності. Цивілізація перекладається з латинської як «цивільний, державний . Культура – лише елемент цивілізації. Цивілізація включає не тільки культуру, але й технологічну основу наше життя, моральне уявлення людей.
Цивілізація – вища ступінь культурного об’єднання людей. Її визначають загальні об’єктивні елементи – мова, історія, релігія, звичаї, організації, а також суб’єктивні елементи – самосвідомість людей . Вперше відмінності між культурою і цивілізацією розглянув Кант. Це були стадії розвитку людства: дикість, варварство, цивілізація. Цивілізація – це рівень розвитку культури і суспільства в цілому, а з іншого боку – спосіб освоєння культурних цінностей. Відомий німецький філософ Шпенглер виділяв західну, японську, ісламську, індуїстську і конфуціанську цивілізації. Данилевський в творі «Росія і Європа» додав до всіх цивілізацій ще й слов’янську православну . Дослідник та вчений Хантінгтон виділив лише дві цивілізації: західну і східну. Культура – сукупність позитивних досягнень суспільства в його матеріальному і. Культура – це система матеріальних і духовних цінностей, духовного розвитку, яка створена і розвивається людиною, система службовців соціального прогресу та формування історично змінюваних типів особистості .
Структурні елементи культури: готові продукти матеріальної та духовної діяльності людей; вміння володіти продуктами матеріальної і духовної діяльності; навички , способи , прийоми створення матеріальних і духовних цінностей; історичний тип особистості, що відображає досягнуту ступінь культурного розвитку суспільства. Типи культури: матеріальна, духовна (ідеальне утворення, що існує в свідомості людей або проява у матеріальних формах викладу).
Культура підкоряється всім закономірностям розвитку суспільства. Типи культури відповідають типам розвитку суспільства . Основні закономірності: залежність культури від економічного, соціального і політичного життя, ладу суспільства; відносна самостійність у розвитку культури (нерівномірність розвитку окремих сторін культури; наступність; внутрішня взаємодія різних сторін культури; взаємовплив і взаємопроникнення культур різних народів).
Локальні культури: культура інків і майя в Америці, культура аборигенів в Африці. Культура може бути масова і елітарна. Не можна ототожнювати масову культуру з культурою самих народних мас. Культура і контркультура, яка заперечує цінності домінуючої культури – поняття, що використовуються для позначення соціально-культурних установок і цінностей , спрямованих проти цінностей масової та елітарної культури .
Цивілізація – вища ступінь культурного об’єднання людей. Її визначають загальні об’єктивні елементи – мова, історія, релігія, звичаї, організації, а також суб’єктивні елементи – самосвідомість людей . Вперше відмінності між культурою і цивілізацією розглянув Кант. Це були стадії розвитку людства: дикість, варварство, цивілізація. Цивілізація – це рівень розвитку культури і суспільства в цілому, а з іншого боку – спосіб освоєння культурних цінностей. Відомий німецький філософ Шпенглер виділяв західну, японську, ісламську, індуїстську і конфуціанську цивілізації. Данилевський в творі «Росія і Європа» додав до всіх цивілізацій ще й слов’янську православну . Дослідник та вчений Хантінгтон виділив лише дві цивілізації: західну і східну. Культура – сукупність позитивних досягнень суспільства в його матеріальному і. Культура – це система матеріальних і духовних цінностей, духовного розвитку, яка створена і розвивається людиною, система службовців соціального прогресу та формування історично змінюваних типів особистості .
Структурні елементи культури: готові продукти матеріальної та духовної діяльності людей; вміння володіти продуктами матеріальної і духовної діяльності; навички , способи , прийоми створення матеріальних і духовних цінностей; історичний тип особистості, що відображає досягнуту ступінь культурного розвитку суспільства. Типи культури: матеріальна, духовна (ідеальне утворення, що існує в свідомості людей або проява у матеріальних формах викладу).
Культура підкоряється всім закономірностям розвитку суспільства. Типи культури відповідають типам розвитку суспільства . Основні закономірності: залежність культури від економічного, соціального і політичного життя, ладу суспільства; відносна самостійність у розвитку культури (нерівномірність розвитку окремих сторін культури; наступність; внутрішня взаємодія різних сторін культури; взаємовплив і взаємопроникнення культур різних народів).
Локальні культури: культура інків і майя в Америці, культура аборигенів в Африці. Культура може бути масова і елітарна. Не можна ототожнювати масову культуру з культурою самих народних мас. Культура і контркультура, яка заперечує цінності домінуючої культури – поняття, що використовуються для позначення соціально-культурних установок і цінностей , спрямованих проти цінностей масової та елітарної культури .
