Мої враження від «Слова о полку Ігоревім»
Знамените “Слово о полку Ігоревім” автор присвятив походу проти половців, вчиненого в тисячу сто вісімдесят п’ятому році. Оповідання глибоко зв’язується з культурою народу, мовою і звичаями. У свою чергу автор намагається здійснити передачу своєї оцінки становища на землі Руській як оцінки всього народу. Я вважаю, що у автора, який до цих пір, до слова, достеменно невідомий, незалежна позиція патріота своєї держави. Твір присвячено всьому руському народу, землі та природі.
Автор звертається із закликом до князів, щоб ті захищали землю Руську, звертається до всіх, щоб об’єдналися, адже зовнішня небезпека близька як ніколи. Крім цього є заклик до захисту непомірної праці народу на Русі. При читанні “Слова о полку Ігоревім” відчувається, як автор переживає за свою Батьківщину. Він відчуває, мислить і живе Руссю. Інша давньоруська література не схожа на “Слово о полку Ігоревім”. В один час подейкували про те, що цей твір є фальсифікацією, зробленої в кінці вісімнадцятого століття, але сучасне наукове співтовариство повністю відкидає ці припущення, і не дарма, адже воно входить до числа найбільших досягнень епосу Європи середніх віків.
До нашої уваги автор надав історію народу, яку передали ще наприкінці дванадцятого століття. Ряд поворотів у сюжеті ґрунтується на тому, як інтерпретувати “темні місця”. Я думаю, кожен з нас прочитав “Слово о полку Ігоревім” і знайшов у ньому щось своє. З точки зору історії можна почерпнути цікаві факти і зробити відповідні висновки.
Якщо дивитися з точки зору простого читача, то твір представляє цінність хоча б з того боку, що воно шановане не тільки у нас, а й у Європі. Та й якій людині не цікаво дізнатися як колись жили на землі, якою вона народилася? Відповідь очевидна…
Автор звертається із закликом до князів, щоб ті захищали землю Руську, звертається до всіх, щоб об’єдналися, адже зовнішня небезпека близька як ніколи. Крім цього є заклик до захисту непомірної праці народу на Русі. При читанні “Слова о полку Ігоревім” відчувається, як автор переживає за свою Батьківщину. Він відчуває, мислить і живе Руссю. Інша давньоруська література не схожа на “Слово о полку Ігоревім”. В один час подейкували про те, що цей твір є фальсифікацією, зробленої в кінці вісімнадцятого століття, але сучасне наукове співтовариство повністю відкидає ці припущення, і не дарма, адже воно входить до числа найбільших досягнень епосу Європи середніх віків.
До нашої уваги автор надав історію народу, яку передали ще наприкінці дванадцятого століття. Ряд поворотів у сюжеті ґрунтується на тому, як інтерпретувати “темні місця”. Я думаю, кожен з нас прочитав “Слово о полку Ігоревім” і знайшов у ньому щось своє. З точки зору історії можна почерпнути цікаві факти і зробити відповідні висновки.
Якщо дивитися з точки зору простого читача, то твір представляє цінність хоча б з того боку, що воно шановане не тільки у нас, а й у Європі. Та й якій людині не цікаво дізнатися як колись жили на землі, якою вона народилася? Відповідь очевидна…
