Чарівна зима
Справжня зима. Зовсім не холодно, тому що ми за перший місяць вже звикли до морозу, і глядячи на зимову красу, хочеться вибігти на вулицю та нескінченно милуватися прекрасною природою. Причому милуватися хочеться не тою жорстокою зимою, яка заморожує пташок та маленьких звіряток, насилає на людей хвороби та навіть носа не дає висунути на вулицю. Хочеться милуватися лагідною, доброю, привітливою дівчиною, яка припорошує білим, прозорим і невагомим сніговим покривалом. Ця дівчина спускається на землю білосніжним лебедем, вдягнутим у пухнату ніжну білу шубку. Вона завжди прилітає без запрошення, вкриває і прикрашає кущі та дерева стильним пухнастим одягом. Кінчиком рожевого носика зими-лебедя може бути прибита морозом калина, журавлина і горобина. А особливо зима любить ялинки, які вже не перше століття вважаються нашими співвітчизниками символом зими, символом нового року і нових сподівань. Зима їх прикрашає найдужче, найщільніше, роблячи з цих величних дерев справжніх красунь, розписаних білосніжними візерунками. А поряд з ялинками туляться тендітні, крихкі березки, які вдягають на себе надзвичайні прикраси з інею.
Якщо піти взимку до лісу, то там можна побачити справжню казку, з якої не хочеться повертатися у метушливе місто і знову включатися у звичайне життя. Зимова природа у гарний сонячний день нагадує новорічне диво. Тоненькі, ламкі гілочки дерев, які були ослаблені осінньою мрякою, вкриваються сніговою пухкою ковдрою, яка заколихує їх своїм теплом.
Знову на землю повільно і не поспішаючи падають маленькі сніжинки, кожна з яких відрізняється неповторним візерунком. Не встигнуть люди почистити стежки, а дерева вже знову поспішають засипати їх, скинувши сніг зі своїх гілок, а звільнившись від снігу, зовсім скоро знов покриваються невагомим білим покривалом. Частіше всього зима приходить разом із терпким морозом і холодом. Вона вимагає від людей одягати теплий одяг і активніше рухатися. А перший глибокий, ще майже не зрушений людською присутністю сніг, намагається кожного заманити в свої нетрі. Покриваються білими, світлими і яскравими орнаментами вже розмальовані морозом шибки вікон. Зима швидко замітає все висіченим сніжним покривалом. Земля стає білосніжною, ніби чистий аркуш паперу, на гілках дерев з’являється сріблястий ламкий іній. Справжня казкова зима – це морозне повітря, іскристість освіченого сонцем сліпучо яскравого снігу, спокій природи і спокій власної душі. Зима – це безкінечний білий океан, що дзвінко хрустить під ногами, це краса короткого дня і ранніх сутінків, які забирають вулиці міста у свій полон. А ще зима – це прикрашена мерехтливими гірляндами ялинка і щасливі дитячі усмішки. Що може зрівнятися з терпким запахом ялинкової хвої та соковитих мандаринів, різнобарв’ям конфетті на підлозі і фантиків від солодощів? Лише наша рідна природа здатна подарувати людям цю дивовижну зимову казку, яка дає можливість на все життя закохатися у зимову красу, а в той же час у повній мірі оцінити весняне сонце, яке завжди приходить на зміну зимовим холодам.
Якщо піти взимку до лісу, то там можна побачити справжню казку, з якої не хочеться повертатися у метушливе місто і знову включатися у звичайне життя. Зимова природа у гарний сонячний день нагадує новорічне диво. Тоненькі, ламкі гілочки дерев, які були ослаблені осінньою мрякою, вкриваються сніговою пухкою ковдрою, яка заколихує їх своїм теплом.
Знову на землю повільно і не поспішаючи падають маленькі сніжинки, кожна з яких відрізняється неповторним візерунком. Не встигнуть люди почистити стежки, а дерева вже знову поспішають засипати їх, скинувши сніг зі своїх гілок, а звільнившись від снігу, зовсім скоро знов покриваються невагомим білим покривалом. Частіше всього зима приходить разом із терпким морозом і холодом. Вона вимагає від людей одягати теплий одяг і активніше рухатися. А перший глибокий, ще майже не зрушений людською присутністю сніг, намагається кожного заманити в свої нетрі. Покриваються білими, світлими і яскравими орнаментами вже розмальовані морозом шибки вікон. Зима швидко замітає все висіченим сніжним покривалом. Земля стає білосніжною, ніби чистий аркуш паперу, на гілках дерев з’являється сріблястий ламкий іній. Справжня казкова зима – це морозне повітря, іскристість освіченого сонцем сліпучо яскравого снігу, спокій природи і спокій власної душі. Зима – це безкінечний білий океан, що дзвінко хрустить під ногами, це краса короткого дня і ранніх сутінків, які забирають вулиці міста у свій полон. А ще зима – це прикрашена мерехтливими гірляндами ялинка і щасливі дитячі усмішки. Що може зрівнятися з терпким запахом ялинкової хвої та соковитих мандаринів, різнобарв’ям конфетті на підлозі і фантиків від солодощів? Лише наша рідна природа здатна подарувати людям цю дивовижну зимову казку, яка дає можливість на все життя закохатися у зимову красу, а в той же час у повній мірі оцінити весняне сонце, яке завжди приходить на зміну зимовим холодам.
