Фразеологізми та їх стилістична роль
Одним з найяскравіших засобів виразної і образної літературної мови є фразеологізми або крилаті слова. Назва ця з’явилася ще з часів Гомера, у творах якого згадка про фразеологізми зустрічається досить часто. Він називав їх крилатими словами, бо вважав, що вони ніби летять з вуст того, хто говорить, до вух слухача. З часом позначення Гомера стало використовуватися у якості терміна стилістики мови і мовознавства. Терміном «крилаті слова» стали позначати короткі цитати, які прийшли до нашої мови з літературних творів, вислови відомих історичних осіб, прозивні імена літературних і міфологічних персонажів, а також короткі і ємкі характеристики. Досить часто крилаті слова тлумачаться як позначення народних приказок, прислів’їв і образних виразів, які виникли не лише в уяві митців, а і у побуті.
Фразеологізми вивчає мовознавство, яке з наукової точки зору розглядує стійкі поєднання слів, а також багато інших проблем , пов’язаних із сполучуваністю слів у мові. Фразеологізми дуже важливі у будь-якій мові, оскільки завдяки їх властивостям, а саме експресивності, образності і гармонійному смисловому злиттю значення декількох слів, наша мова стає набагато яскравішою, емоційнішою і виразнішою. Саме тому з часів Гомера усі письменники і поети для створення стилістичного забарвлення і колориту своїх творів використовують саме фразеологізми.
Будучи вагомим елементом словарного складу, фразеологічні обороти утворюють в сучасній мові декілька стилістичних пластів. З погляду стилістики, тобто залежно від переважного вживання в тій або іншій сфері суспільної діяльності людей, можна виділити книжкові, міжстильові, розмовні і просторічні фразеологізми.
Книжкові фразеологізми використовуються не тільки в художній літературі і поезії, а й у наукових творах, офіційних і ділових доповідях та інших формах друкованого та письмового характеру. Офіційні і ділові фразеологічні обороти найчастіше емоційно нейтральні. А ось у в художній літературі і публіцистичних творах, навпаки, вживаються крилаті слова з різноманітним емоційним забарвленням. Серед літературних фразеологізмів найбільшу частину складають жартівливі і іронічні, а щодо публіцистики, то тут переважають урочисті та риторичні крилаті вислови.
Міжстильові фразеологічні обороти вживаються у всіх стилях нашої мови. Вони складають найменшу частину крилатих висловів, оскільки більшість подібних крилатих висловів утворюється і існує лише в книжках та в розмовах. Вони виконують виключно номінативну функцію, не виражають відношення до предмету обговорення та не мають емоційного забарвлення. Прикладом таких фразеологізмів є «двоюрідний брат», «новий рік», «врешті-решт» і тому подібні. Їх із впевненістю можна назвати нейтральними.
До розмовних фразеологізмів відноситься значна частина зрощених слів та прислів’їв, які утворилися в живій мові народу. Як правило, ці фразеологічні обороти мають яскраво виражену експресивність, чому найбільш сприяє використання метафор. Серед розмовних фразеологізмів можна виділити групу застарілих, тавтологічних крилатих висловів, емоціональність яких виражається повторенням однокореневих слів, наприклад, «тьма тьмуща», «чин чином» та інші. Найбільш яскраве експресивне і емоційне забарвлення жартівливості містять фразеологічні обороти каламбурного характеру, наприклад: «без року тиждень», « без задніх ніг» і так далі.
Просторічні крилаті слова виділяються більше пониженим стилістичним характером, ніж розмовні фразеологізми. Найбільш відомі серед них – «волати благим матом», «як сидорову козу» та інші. Крім того, ця група фразеологізмів характеризується яскраво вираженою емоційністю і частіше усього вони мають негативне забарвлення – зневажливість, несхвалення, сварки і таке інше. Яскравими прикладами таких фразеологізмів є «дрібна сошка», «сунути ніс», «чесати язика», «канцелярський щур», «продувна бестія», «стара перечниця».
Незалежно від того, до якої групи відносяться фразеологізми, можна з впевненістю стверджувати, що без крилатих слів наша література, наша мова і наше життя було б куди менше яскравим, виразним та емоційним. Фразеологічні обороти є однією з важливих складових сучасної української мови.
Фразеологізми вивчає мовознавство, яке з наукової точки зору розглядує стійкі поєднання слів, а також багато інших проблем , пов’язаних із сполучуваністю слів у мові. Фразеологізми дуже важливі у будь-якій мові, оскільки завдяки їх властивостям, а саме експресивності, образності і гармонійному смисловому злиттю значення декількох слів, наша мова стає набагато яскравішою, емоційнішою і виразнішою. Саме тому з часів Гомера усі письменники і поети для створення стилістичного забарвлення і колориту своїх творів використовують саме фразеологізми.
Будучи вагомим елементом словарного складу, фразеологічні обороти утворюють в сучасній мові декілька стилістичних пластів. З погляду стилістики, тобто залежно від переважного вживання в тій або іншій сфері суспільної діяльності людей, можна виділити книжкові, міжстильові, розмовні і просторічні фразеологізми.
Книжкові фразеологізми використовуються не тільки в художній літературі і поезії, а й у наукових творах, офіційних і ділових доповідях та інших формах друкованого та письмового характеру. Офіційні і ділові фразеологічні обороти найчастіше емоційно нейтральні. А ось у в художній літературі і публіцистичних творах, навпаки, вживаються крилаті слова з різноманітним емоційним забарвленням. Серед літературних фразеологізмів найбільшу частину складають жартівливі і іронічні, а щодо публіцистики, то тут переважають урочисті та риторичні крилаті вислови.
Міжстильові фразеологічні обороти вживаються у всіх стилях нашої мови. Вони складають найменшу частину крилатих висловів, оскільки більшість подібних крилатих висловів утворюється і існує лише в книжках та в розмовах. Вони виконують виключно номінативну функцію, не виражають відношення до предмету обговорення та не мають емоційного забарвлення. Прикладом таких фразеологізмів є «двоюрідний брат», «новий рік», «врешті-решт» і тому подібні. Їх із впевненістю можна назвати нейтральними.
До розмовних фразеологізмів відноситься значна частина зрощених слів та прислів’їв, які утворилися в живій мові народу. Як правило, ці фразеологічні обороти мають яскраво виражену експресивність, чому найбільш сприяє використання метафор. Серед розмовних фразеологізмів можна виділити групу застарілих, тавтологічних крилатих висловів, емоціональність яких виражається повторенням однокореневих слів, наприклад, «тьма тьмуща», «чин чином» та інші. Найбільш яскраве експресивне і емоційне забарвлення жартівливості містять фразеологічні обороти каламбурного характеру, наприклад: «без року тиждень», « без задніх ніг» і так далі.
Просторічні крилаті слова виділяються більше пониженим стилістичним характером, ніж розмовні фразеологізми. Найбільш відомі серед них – «волати благим матом», «як сидорову козу» та інші. Крім того, ця група фразеологізмів характеризується яскраво вираженою емоційністю і частіше усього вони мають негативне забарвлення – зневажливість, несхвалення, сварки і таке інше. Яскравими прикладами таких фразеологізмів є «дрібна сошка», «сунути ніс», «чесати язика», «канцелярський щур», «продувна бестія», «стара перечниця».
Незалежно від того, до якої групи відносяться фразеологізми, можна з впевненістю стверджувати, що без крилатих слів наша література, наша мова і наше життя було б куди менше яскравим, виразним та емоційним. Фразеологічні обороти є однією з важливих складових сучасної української мови.
