Мова – це минуле і майбутнє нашого народу, його історія, честь і гідність

 
Із маленького зернятка виростає рослина, яка завжди   тягнеться до сонця і до чистої води. І чим сприятливіші умови її оточують, тим рясніший буде у неї квіт. Так само кожний народ плекає свою рідну мову – чим більше любові, уваги  і душевного тепла отримує мова, тим пишніші і красивіші її квіти, а згодом і плоди.

Іноді на долю рослини випадають незгоди: холодні і сильні дощі, безжальний вітер, а іноді загроза виникає навіть від самої людини. Так само  на шляху кожного народу і його мови лягали смутні перешкоди: війни, суперечки, жорстокі тирани та нелюдські закони. Тому варто пам’ятати тих відважних, сильних духом  і небайдужих людей, які ціною свого життя не дали знищити нашу мову. Безсмертні душі цих людей не дозволили ворогам  принизити і поставити українську мову на коліна. Вони піднесли її до небачених вершин  і показали всьому світу, що наша рідна  мова – це дійсно честь і гідність всього народу!
З тих далеких часів і дотепер мова все більше і більше проникає в наші серця і дарує кожному чарівні дивоквіти, які приносять радість, спокій і насолоду. Тому давайте збережемо цей дорогоцінний  дарунок і для наших дітей! Щоб вони теж могли радіти і пам’ятати, яким тернистим шляхом  він до них потрапили.

Мова – це не тільки героїчне минуле, це і наше майбутнє і майбутнє нашої країни!
Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы