Ким я хочу стати в майбутнього
У майбутньому я мрію стати музикантом. Ця професія зараз не є найпрестижнішою, але я не збираюся відмовлятися від своїх намірів.
З семи років я займаюся в музичній школі по класу фортепіано. До великої світлої кімнати, де стояв крилатий інструмент із клавішами, уперше мене привів тато. Спочатку мені здавалося, що це ненадовго — на рік або два, а потім татові перехочеться мати в сім’ї піаніста. Проте пройшли короткі тижні, і я відчув, що музика — небайдуже для мене заняття. Інструмент почав слухатися мене. У мене з’явилися улюблені викладачі й виконавці.
У майбутньому я найчастіше уявляю себе сольним виконавцем. Мені б дуже хотілося, щоб квитки на мої концерти коштували якомога дешевше. Тоді їх зможуть відвідувати і діти, і старі люди. Я хочу грати музику таких відомих композиторів, як Бетховен, Шопен, а також мій улюблений Скрябін.
Музикант може грати не тільки для того, щоб заробити гроші. Ті з музикантів, хто поважає себе, радо беруть участь у різноманітних благодійних концертах, акціях. Таким чином, звичайний піаніст спроможний дарувати людям не тільки художню насолоду, але й вагому суто матеріальну допомогу. Я щиро сподіваюсь, що мої мрії здійсняться дуже скоро — за яких-небудь вісім-десять років.
З семи років я займаюся в музичній школі по класу фортепіано. До великої світлої кімнати, де стояв крилатий інструмент із клавішами, уперше мене привів тато. Спочатку мені здавалося, що це ненадовго — на рік або два, а потім татові перехочеться мати в сім’ї піаніста. Проте пройшли короткі тижні, і я відчув, що музика — небайдуже для мене заняття. Інструмент почав слухатися мене. У мене з’явилися улюблені викладачі й виконавці.
У майбутньому я найчастіше уявляю себе сольним виконавцем. Мені б дуже хотілося, щоб квитки на мої концерти коштували якомога дешевше. Тоді їх зможуть відвідувати і діти, і старі люди. Я хочу грати музику таких відомих композиторів, як Бетховен, Шопен, а також мій улюблений Скрябін.
Музикант може грати не тільки для того, щоб заробити гроші. Ті з музикантів, хто поважає себе, радо беруть участь у різноманітних благодійних концертах, акціях. Таким чином, звичайний піаніст спроможний дарувати людям не тільки художню насолоду, але й вагому суто матеріальну допомогу. Я щиро сподіваюсь, що мої мрії здійсняться дуже скоро — за яких-небудь вісім-десять років.
