Вірний приятель — то найбільший скарб
Коли я маленьким мамі казав, що в мене багато друзів, а у неї тільки одна подруга Наталка, вона загадково посміхалася і говорила, що я ще не все розумію і до цієї теми ми повернемося пізніше.
І ось нещодавно ми з мамою знову заговорили про друзів.
«Одного разу, — сказала мама, — ти зустрінеш найближчу тобі людину: за думками, мріями, спільними інтересами. Не пропусти цього моменту! Бо він дуже важливий. Звичайно, дуже важко одразу зрозуміти, хто перед тобою — справжній друг чи просто приятель.
Ми часто говоримо: «Справжній друг! Справжній друг!» А чи замислювався ти над тим, яким він має бути, як його знайти серед багатьох знайомих, з якими ти проводиш своє дозвілля?»
Я розповідав мамі про своїх друзів, однокласників. Вона розказала мені про своїх приятелів, про свою подругу Наталку.
«Придивись до людини, — говорила вона, — і одразу все стане ясно. Перш за все, справжній друг буде сприймати тебе таким, який ти є, не дорікаючи тобі за твої звички та уподобання. Недарма ж кажуть, що друг — це той, хто знає всі твої недоліки і все-таки любить тебе.
По-друге, тобі буде дуже цікаво спілкуватися з ним. Годинами можна просиджувати, обговорюючи всі хвилюючі тебе питання. По-третє, в біді така людина тебе ніколи не кине, пройде з тобою все, віддасть останнє, відірве від себе, аби тобі було добре».
Ми ще довго розмовляли з мамою. Вона згадувала різні життєві ситуації, коли дружба допомагала їй у скрутному становищі. Обговорювали книжки і фільми про справжніх друзів. І вирішили, що недарма кажуть: «Друг — це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них». Хіба не так?
Звичайно, в житті будуть різні ситуації: суперечки, сварки, непорозуміння. Але серед всього цього справжній друг знайде в собі силу поступитися, а можливо, і перший вибачиться.
В народі говорять: «Життя прожити — не поле перейти». І це дійсно так. Справжня дружба перевіряється і випробується роками, відстанню, різними ситуаціями. І мені потрібен буде ще не один рік, аби остаточно переконатися, хто ж поруч зі мною: вірний друг чи тільки приятель.
І ось нещодавно ми з мамою знову заговорили про друзів.
«Одного разу, — сказала мама, — ти зустрінеш найближчу тобі людину: за думками, мріями, спільними інтересами. Не пропусти цього моменту! Бо він дуже важливий. Звичайно, дуже важко одразу зрозуміти, хто перед тобою — справжній друг чи просто приятель.
Ми часто говоримо: «Справжній друг! Справжній друг!» А чи замислювався ти над тим, яким він має бути, як його знайти серед багатьох знайомих, з якими ти проводиш своє дозвілля?»
Я розповідав мамі про своїх друзів, однокласників. Вона розказала мені про своїх приятелів, про свою подругу Наталку.
«Придивись до людини, — говорила вона, — і одразу все стане ясно. Перш за все, справжній друг буде сприймати тебе таким, який ти є, не дорікаючи тобі за твої звички та уподобання. Недарма ж кажуть, що друг — це той, хто знає всі твої недоліки і все-таки любить тебе.
По-друге, тобі буде дуже цікаво спілкуватися з ним. Годинами можна просиджувати, обговорюючи всі хвилюючі тебе питання. По-третє, в біді така людина тебе ніколи не кине, пройде з тобою все, віддасть останнє, відірве від себе, аби тобі було добре».
Ми ще довго розмовляли з мамою. Вона згадувала різні життєві ситуації, коли дружба допомагала їй у скрутному становищі. Обговорювали книжки і фільми про справжніх друзів. І вирішили, що недарма кажуть: «Друг — це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них». Хіба не так?
Звичайно, в житті будуть різні ситуації: суперечки, сварки, непорозуміння. Але серед всього цього справжній друг знайде в собі силу поступитися, а можливо, і перший вибачиться.
В народі говорять: «Життя прожити — не поле перейти». І це дійсно так. Справжня дружба перевіряється і випробується роками, відстанню, різними ситуаціями. І мені потрібен буде ще не один рік, аби остаточно переконатися, хто ж поруч зі мною: вірний друг чи тільки приятель.
