Моє дозвілля - варіант 2

Пролунав дзвоник з останнього уроку, і хлопці й дівчата з усіх класів висипали у коридор. Зчинився такий галас. Усі поспішають додому. Попереду два вихідних дні.

Вдома обідаю — і до комп'ютера. З того часу, як батько подарував мені комп'ютер, я кожну вільну хвилину проводжу біля нього. Правда, я не кинув своє старе захоплення і постійно, майже кожного вечора іду в шкільний спортзал. Там з друзями під керівництвом учителя фізкультури ми займаємось вільною боротьбою. У цій секції я вже три роки. За цей час я брав участь у змаганнях у своєму місті і в інших містах України. Є у нашої команди і дипломи, і нагороди. У мене багато друзів з різних міст.

Але й нове захоплення — комп'ютер — займає неабияке місце в моєму житті. Тепер навіть бібліотеку можна не відвідувати. Будь-яку інформацію я можу отримати у свого друга —комп'ютера. З його допомогою я став краще навчатись.

Але й спорт я не кину, бо як приємно після довгого сидіння розім'яти свої суглоби, відчути силу м'язів, поспілкуватися з друзями.

А ще в мене є обов'язки в сім'ї: кожної неділі відвідувати прабабусю, що живе в іншому районі міста. Треба допомогти їй то з ринку овочі принести, то по ліки збігати, то щось із техніки відремонтувати.

Є в мене і молодший брат — першокласник. І йому треба приділяти час.

Не маю я і хвилини вільної, щоб байдики бити. І мені це подобається. Я впевнений, що сучасна людина повинна бути розвинута духовно, бути сильною, здоровою, допомагати слабким і постійно йти вперед.