Кожна людина — неповторна - варіант 2

Мені на згадку приходять слова відомого поета В. Симоненка:

   Ти знаєш, що ти — людина?

   Ти знаєш про це чи ні?

   Усмішка твоя — єдина,

   Мука твоя — єдина,

   Очі твої — одні...

Невеличка строфа, але тут — безодня змісту. Адже дуже часто люди забувають про свою неповторність, про цінність свого духовного світу. Люди не займаються самовдосконаленням, а, навпаки, деградують, зливаються із сірою масою, стають „як усі”. Але ж цей заклик „як усі!” є загибеллю для особистості. Tpeба завжди пам'ятати, що людина — це, можна сказати космос у мініатюрі. На світі немає повністю однакових людей. У кожному є щось своє, неповторне. Xай це буде якась геніальна ідея чи може просто посмішка, але своя, особлива.

З усвідомлення своєї неповторності починається усвідомлення життя як найвищої цінності. Тут варто згадати великого діяча української літератури І. Франка та одну з його головних ідей, яка полягає в тому, що „правдивий, живий чоловік, людська одиниця” є найбільшою коштовністю на землі, бо вона — носій духу. Життя людське — це дивовижний витвір. Можна багато чого шукати і багато чого перепробувати. І не боятися при цьому помилок. Людина мусить боротися і мати свій вибір. Тільки тоді кожен з нас стане щасливим.