Твiр-роздум в публiцистичному стилi на тему «Що таке зрада?» Варіант 2
Зрада – це перехід з лав своїх до лав чужих у ситуації війни або військової небезпеки. У повсякденному житті за цим словом ніякої зради зазвичай немає. Всерйоз говорять про зраду тоді, коли домовленість стосувалася важких чи болючих питань: людина довірилася, дала зрозуміти, що тема болюча і в цей момент по ньому навмисно вдарили. Така зрада зазвичай не афішується.
Схильність бачити зраду. За схильністю у всьому бачити зраду і кидатися цим словом зазвичай стоять наступні причини: Уникнення невдачі, повна розгубленість, незнання, що робити. Сильні, душевно здорові люди поняттям зради практично не користуються.
Залучення уваги. Найбільше схильні до цього істеричні особистості, частіше жінки.
Зрада всерйоз. Зрадити – це буквально означає «передати», тобто, «видати», «віддати». Зрада можлива тільки у ворожому життєвому світі. Для цього необхідні такі умови:Наявність зовнішньої ворожої сили, видача (передача) якої для зраджуваного вкрай небажана (це означає смерть, рабство, позбавлення волі). Або коли від зрадника щось дійсно залежить. Тільки він знає секрет, таємницю, або у нього є «ключі від міста» (можливо, теж алегоричні і метафоричні). Коротше, він стоїть на шляху ворожих сил, і в його силах їм протистояти. Звичайно, спочатку зрадник – по одну сторону барикад з тими, кого потім зрадить. Або «в одному човні». Ну, коротше, по одну сторону, протилежну ворожим силам. А коли таємницю видає спеціально засланий розвідник, шпигун, інформатор, то це не зрада. Це його робота.
Що можуть назвати зрадою. Зазвичай називають зрадою: порушення домовленості, хоча було прохання цього не робити. Однак, часто всі дії людини відбуваються «на автоматі». Ось, наприклад, «Галя, ти тільки нікому не кажи, мені Зоя таке розповіла! Вона просила мене нікому не говорити, так що ти теж нікому не кажи, добре! Так от …. ». У мене так і було: я вибовкала чужий секрет одній подружці, і через три дні інша дівчина мені його розповіла. Виявилося що секрет пройшов по всьому ланцюжку дівчат нашої компанії і повернувся до мене. Кожна просила іншу нікому не говорити! Я вирішила, що це теж була зрада.
Схильність бачити зраду. За схильністю у всьому бачити зраду і кидатися цим словом зазвичай стоять наступні причини: Уникнення невдачі, повна розгубленість, незнання, що робити. Сильні, душевно здорові люди поняттям зради практично не користуються.
Залучення уваги. Найбільше схильні до цього істеричні особистості, частіше жінки.
Зрада всерйоз. Зрадити – це буквально означає «передати», тобто, «видати», «віддати». Зрада можлива тільки у ворожому життєвому світі. Для цього необхідні такі умови:Наявність зовнішньої ворожої сили, видача (передача) якої для зраджуваного вкрай небажана (це означає смерть, рабство, позбавлення волі). Або коли від зрадника щось дійсно залежить. Тільки він знає секрет, таємницю, або у нього є «ключі від міста» (можливо, теж алегоричні і метафоричні). Коротше, він стоїть на шляху ворожих сил, і в його силах їм протистояти. Звичайно, спочатку зрадник – по одну сторону барикад з тими, кого потім зрадить. Або «в одному човні». Ну, коротше, по одну сторону, протилежну ворожим силам. А коли таємницю видає спеціально засланий розвідник, шпигун, інформатор, то це не зрада. Це його робота.
Що можуть назвати зрадою. Зазвичай називають зрадою: порушення домовленості, хоча було прохання цього не робити. Однак, часто всі дії людини відбуваються «на автоматі». Ось, наприклад, «Галя, ти тільки нікому не кажи, мені Зоя таке розповіла! Вона просила мене нікому не говорити, так що ти теж нікому не кажи, добре! Так от …. ». У мене так і було: я вибовкала чужий секрет одній подружці, і через три дні інша дівчина мені його розповіла. Виявилося що секрет пройшов по всьому ланцюжку дівчат нашої компанії і повернувся до мене. Кожна просила іншу нікому не говорити! Я вирішила, що це теж була зрада.
