Моя улюблена пісня

Взагалі, сучасна українська естрада мені не дуже подобається. Хоча не можна сказати, що у нас немає талановитих співців, але, мені здається, що справа не в таланті, а в техніці співу та способі аранжування пісень. Мені більше подобаються сучасні рок-групи, такі, як „Океан Ельзи”, „ВВ” тощо. На мою думку, українська народна творчість теж заслуговує на увагу, можливо, ще й тому, що ми чуємо українські пісні з дитинства від бабусь та матерів, а тому любимо їх як щось надзвичайно рідне і близьке нашій душі. Є також і пісні, створені сучасними поетами і музикантами, які настільки стали популярними, що зараз їх вважають мало не народними і навіть не пам'ятають, хто їх вперше і коли заспівав. Такою є, зокрема, „Червона рута“ — шедевр українського композитора Володимира Івасюка.

Цю пісню співали ще наші батьки. Її ставили на танцях, платівки з нею розходилися з миттєвою швидкістю. Її співала, гуляючи, молодь. Її співали дорослі. Звичайно, хіти зникають так само швидко, як і з'являються, але час перевіряє вартість не тільки літературного твору, а й естрадної пісні. І „Червона рута” витримала випробування часом. Зараз її знають і люблять.

Мабуть, велику популярність забезпечує пісні не тільки талант В. Івасюка, що написав до неї і слова, і музику, а й те, що ця пісня про найінтимніше — про кохання. Кохання до дівчини є таким сильним, що парубок гадає навіть, чи не причарувала вона його чар - зіллям. Як би там не було, але більше за зілля діє на нього врода коханої:

   Бо твоя врода —

   То є чистая вода,

   То є бистрая вода

   З синіх гір.

Мені ця пісня подобається ще й тим, що вона весела і динамічна. Зазвичай пісні пишуть про нещасливе кохання, а тому вони навіюють сум, а „Червона рута” створена якраз для того, щоб показати: кохання — це справжнє щастя і повинно приносити радість. Тому мені ця пісня завжди піднімає настрій. Хоча її зараз рідко почуєш по телебаченню чи по радіо, але всі ми знаємо і любимо її, і часто самі співаємо.