Зустрічай ранок посмішкою!
Свій день я завжди починаю з посмішки. Я просинаюся, коли сонце простягає в мою кімнату веселі ранкові промені, і вони відразу починають грати на стінах і на склі в кімнаті.. За вікном синіє небо. Бадьоро шумить вранішнє місто. Немає жодних підстав зустрічати новий ранок похмуро!
Колись я прочитала в журналі, що на наших вулицях дуже багато серйозних, зосереджених або похмурих людей. Перевірила на першій же прогулянці: справді, люди поспішають кудись, заглиблені у свої справи і проблеми, та не помічають ані оточуючих, ані навколишньої краси. Я розумію, що зараз життя надзвичайно складне, люди заклопотані, мають щодня розв’язувати безліч важливих і не завжди приємних питань. Та невже немає в нашому житті місця для простої посмішки? І я вирішила поставити власний експеримент. Що буде, коли частіше посміхатися?
Я почала посміхатися просто всім. Людям, до яких зверталася, які випадково зустрічалися мені, новим знайомим, співбесідникам. Невдовзі я почала посміхатися просто так — тому що мене переповнювала така радість життя й наснага, що втримати її в собі я не могла, і вона проривалася через сяючі очі, посмішку та гарний настрій.
Результат мене приголомшив. Люди посміхалися у відповідь, я часто ставала центром уваги, мені постійно казали щось приємне. Та головне — віднині мені завжди було так добре! Певно, що такий настрій я створюю сама: щира посмішка — людям, небу, квітам, моєму любому місту, життю — підсвідомо дарує спокій та впевненість, і не лише мені. Коли посміхаєшся, радіючи життю, кожній днині, кожному подуву вітерця і кожній травичці, всі проблеми видаються не такими вже й страшними. З’являється впевненість, що ти знайдеш сили і можливість усе здолати, адже життя таке прекрасне.
Я стала оптимістичнішою та впевненішою. Люди кажуть, що їм дуже подобається зі мною спілкуватися і я рада це чути. Думаю, річ у тому, що привітна, позитивно налаштована людина дійсно справляє краще враження.
Колись я прочитала в журналі, що на наших вулицях дуже багато серйозних, зосереджених або похмурих людей. Перевірила на першій же прогулянці: справді, люди поспішають кудись, заглиблені у свої справи і проблеми, та не помічають ані оточуючих, ані навколишньої краси. Я розумію, що зараз життя надзвичайно складне, люди заклопотані, мають щодня розв’язувати безліч важливих і не завжди приємних питань. Та невже немає в нашому житті місця для простої посмішки? І я вирішила поставити власний експеримент. Що буде, коли частіше посміхатися?
Я почала посміхатися просто всім. Людям, до яких зверталася, які випадково зустрічалися мені, новим знайомим, співбесідникам. Невдовзі я почала посміхатися просто так — тому що мене переповнювала така радість життя й наснага, що втримати її в собі я не могла, і вона проривалася через сяючі очі, посмішку та гарний настрій.
Результат мене приголомшив. Люди посміхалися у відповідь, я часто ставала центром уваги, мені постійно казали щось приємне. Та головне — віднині мені завжди було так добре! Певно, що такий настрій я створюю сама: щира посмішка — людям, небу, квітам, моєму любому місту, життю — підсвідомо дарує спокій та впевненість, і не лише мені. Коли посміхаєшся, радіючи життю, кожній днині, кожному подуву вітерця і кожній травичці, всі проблеми видаються не такими вже й страшними. З’являється впевненість, що ти знайдеш сили і можливість усе здолати, адже життя таке прекрасне.
Я стала оптимістичнішою та впевненішою. Люди кажуть, що їм дуже подобається зі мною спілкуватися і я рада це чути. Думаю, річ у тому, що привітна, позитивно налаштована людина дійсно справляє краще враження.
