Найважливішими рисами, характерними для поезії Р. Бернса, є сильний життєстверджуючий початок, всеосяжний інтерес до реалій життя, глибокий демократизм і протиставлення своєї творчості нормам, смакам дворянських і буржуазних прошарків Шотландії того часу.
Творчість Р. Бернса має народну основу. У вірші „Чесна бідність“ оспівані мрії та надії шотландських селян, їх бунтарський дух. Автор відобразив почуття гордості та самоствердження простої людини, засудив станову пиху.
Стилізований під народну шотландську пісню, вірш звучить як скоромовка або жартівлива пісня:
Кто честной бедности своей
Стыдится и все прочее,
Тот самый жалкий из людей,
Трусливый раб и прочее.
При всем при том,
При всем при том,
Пускай бедны мы с вами,
Богатство —
Штамп на золотом,
А золотой —
Мы сами!
Перед читачем постають у непривабливому вигляді багач, лорд і король, яким протиставлені не образи людей, а народна мудрість, яка наголошує:
Судите не по платью.
Кто честным кормится трудом, —
Таких зову я знатью!
Таким чином, поезія Р. Бернса переконує в тому, що прагнення до соціальної справедливості є вічною мрією трудового народу.