Природа в поезії Ф. Тютчева

Федір Іванович Тютчев був великим поетом та писав дуже гарні вірші. Але осо­бливо вражають нас твори, в яких описується краса природи. Я був здивований та зачарований картинами, які виникають у моїй уяві під впливом віршів. Поет, напевне, як ніхто розумів довершеність природи, яку зумів передати у своїх тво­рах. Його пейзаж вражають різнобарв’ям, різноманітністю звуків та ароматів.

Лежать у полі ще сніги,

А води весняні шумлять

І сонні будять береги

Біжать, і грають, і дзвенять.

Так, у вірші «Весняні води» поет змальовує початок весни. Навкруги «лежать у полі ще сніги», але на пагорбах під сонячним промінням він швидко розтає і перетворюється на воду. Цей вірш передає почуття радості, свята, захвату від приходу весни. Захоплено звучать рядки:

Весна іде!

Весна іде!

Читаючи рядки Тютчева, читач поринає у світ краси і тиші, неначе перено­ситься у зелені гаї з сірої сумної кімнати. Це, безумовно, незвичайний дар. Спо­кійна пейзажна лірика дає відчуття душевного спокою, гармонії зі світом. При­рода в його віршах олюднена, наділена властивостями живої істоти, викликає захоплення і бажання поклонятися її величі. Смаки у кожного різні, але я певен: якщо хочеться знайти душевний спокій — варто розгорнути збірку віршів Тютчева, щоб зануритися в чарівний світ природи.