Казка С. Маршака «Дванадцять місяців» як втілення конфлікту добра і зла

Мені здається, що казка — це унікальний витвір людської уяви. Чому? Бо ли­ше казка може навчити людину ще з раннього дитинства розрізняти добро і зло, правду і брехню. Поринаючи у чарівний світ казки, замислюєшся, як би вчинив сам на місці її героїв. І кожна нова фантастична історія приносить нові вражен­ня, нові переживання і новий досвід.

У казковій п’єсі С. Маршака «Дванадцять місяців» продовжується неприми­ренна боротьба між добром і злом. Мила, лагідна дівчинка-пасербиця несе в со­бі добро. Вона тяжко працює, виконуючи забаганки баби та її доньки. Здається, що їх тішать знущання з бідної дівчинки. А коли жінки дізналися про наказ мо­лодої егоїстичної королеви принести із зимового лісу пролісків, жадібність затьмарила їхній розум. Вони втрачають залишки людяності. Але, як говориться, світ не без добрих людей. Такими для дівчинки виявилися брати-місяці, які не ли­ше врятували їй життя, а й допомогли виконати безглузде завдання. Натомість вона пообіцяла зберегти таємницю і ніколи не розповідати про чарівну галявину.

Людська дурість і зло не мають меж. Ось, мабуть, тому королева з усім своїм почтом вирушає до лісу, щоб на власні очі побачити диво. Сирота відмовляється розкрити таємницю, бо дала обіцянку братам-місяцям. Розгнівана непокорою королева наказує дівчинку втопити, а подаровану місяцями каблучку кидає в ополонку. Але, на щастя, це казка, тому зло не може залишитися не покараним. Дід, найстарший брат місяців, за жадібність і жорстокість перетворив бабу та її доньку на собак. Але залишив їм шанс, стати кращими. Лише від них за­лежить, чи зможуть вони стати знову людьми, чи довіку залишаться собаками.

Отже, у п’єсі добро перемогло, бо на його захист виступили мудрість, чуйність, справедливість братів-місяців. А чи переможе добро у нашому житті, залежить тільки від нас. Не чиніть людям зла, пам’ятайте, воно завжди повертається.