Твір по картині Ренуара «Бал у Монмартре» – Ренуар Пьер

Картина «Бал у Монмартре» Ренуара посіла п’яте місце в десятку найкращих і найдорожчих картин миру. Разом з полотном «Потре доктора Гаше», автором якого є Ван Гогоский, дане винахід одержав найвищу продажну ціну серед усіх, коли або, що продаються винаходів

Власником обох картин став Саито. Із цією людиною відбулася надзвичайна історія. Справа в тому, що він залишив заповіт, у якому виклав своє бажання кремировать обоє винаходу. Але, його, компаньйони, довідавшись про це, зробили всі по – іншому. Тому що на той момент вони перебували на грані банкрутства, то вирішили продати заощадження Саито. У підсумку, картини були реалізовані на аукціоні невідомому власникові за сто двадцять два мільйони доларів США. Є припущення, що їхнє сьогоднішнє місце розташування – Швейцарія

Пьер Ренуар увійшов в історію як художник, роботи якого завжди відрізнялися оптимізмом, веселощами людським спілкуванням. Картина «Бал у Монмартре» – це ще один наочний приклад вищої майстерності. Вона представлена у вигляді чергової жанрової сцени в Монмартре, де возз’єдналася між собою вся молодь Парижа для задоволення єдиного бажання – як варто повеселитися

Винахід представляє бал у самому піку його дії. Веселий, радісний народ уже заповнив танцювальну площадку. Весь епізод перебуває в русі, а на задньому плані глядачеві відкривається пейзаж живої природи. Гулящу юрбу розбавляють сонячні споглядання, періодично, те відкриваючи окремі елементи, те занурюючи втень.

Тут вдало переплетена колірна гама, з достоїнством показані барвисті мазки, що перебувають окремо один від іншого на відстані, які в сукупності створюють загальну жваву подобу людської юрби й природи

У картині «Бал у Монмартре» переданий вищий рівень майстерності автора. Розглядаючи епізод, у глядача складається думка, що всі учасники торжества постают «живимы персонажами». Світлові переливи й вдало обрана технологія нанесення фарби створює ковзний ефект. Погляд глядача автоматично охоплює практично всі елементи картини, не зупиняючись на конкретній частині. Це зовсім не нав’язливий образ, що не вимагає занурення в глибокий символічний підтекст

Художник робить акцент не на надання конкретного предмета, а на створення загальної веселої й радісної обстановки, що поєднує присутніх людей