«Євгеній Онєгін» – енциклопедія російського життя» – Пушкін Олександр

«Євгеній Онєгін» – роман про сучасний поетові російської дійсності, про людей пушкінського покоління і їхніх доль. Олександр Сергійович Пушкін завжди жив долею Росії. У романі «Євгеній Онєгін» він досліджує одну з важливих проблем, що хвилювала прогресивне людство XIX сторіччя, – положення думаючої й передової інтелігенції, реальних російських людей. У романі показані всі шари російського суспільства того часу: і вище світло Петербурга, і дворянська Москва, і помісне дворянство, і селянство. Петербург був містом великих людей і здійснень. Москва більше провінційна, у чомусь патріархальна

Величезний вплив на подальший розвиток російської літератури зробив роман Пушкіна «Євгеній Онєгін». Та й головний герой роману відкриває галерею «зайвих людей» у Російській літературі: Онєгін, Печорин, Болконский, Обломів. Євгеній Онєгін був близький Пушкіну:

Страстей гру ми знаємо обоє;

Томіла життя обох нас;

В обоє серць жар згас

Онєгін як би є двійником Пушкіна протягом всього життя, Пушкін називає Онєгіна своїм «дивним супутником». Однак з перших же рядків роману Пушкін підкреслює, що образ Онєгіна не є його авторитетом

Монолог на початку роману показує нам відмінні риси характеру Онєгіна» Це людина мислячий гостро й тверезо, скептик, егоїст, що добре розуміє «низьке підступництво», неправда й лицемірство патріархально – сімейних зв’язків і відносин. Перший розділ досить докладно оповідає про дитинство, юність, виховання, способі життя, звичках героя, з яких складався характер Євгенія. Йому везе в житті. Як і більшість столичних світських молодей, Онєгін веде життя молодого джиґуна. «Забав і розкоші дитя» був типовим представником даного суспільного кола. Його типовий характер сформували типові обставини

Онєгін – не просто «молодий джиґун». Автор об’єктивно озивається про Онєгіна: не приховуючи недоліків героя, підкреслює його позитивні сторони характеру. Безсумнівно те, що по своєму інтелектуальному складі Онєгін на порядок вище навколишніх. Він не задоволений своїм існуванням, порожнім і дозвільним

У романі показана різноманітна життєва обстановка: великосвітський раут, мандрівки по Росії, помісне дворянство, село. Іде безперервне зіставлення Онєгіна з різними людьми. Образ героя розкривається з усіх боків. І в рядках останньої глави цей образ здобуває нові риси, що відкривають можливості його подальшого розвитку

Однак про подальший розвиток нам не дано довідатися: останню главу роману Пушкін спалився

Євгеній Онєгін – реалістичний, соціально історичний тип, яскравий представник молодої дворянської інтелігенції початку XIX століття. Його життя й доля обумовлені й особисті якості, і суспільним середовищем 20 – х років. У романі Пушкін показав шлях освіченої інтелігенції: вони не прислужували царату, критично ставилися до укладу життя дворянського суспільства, однак, стояли осторонь від суспільно – політичної діяльності. В «Євгенію Онєгіні» вимальовуються риси «зайвої людини», які ріднять його Спечориным.