«Навіщо потрібний знак вигуку» – Твір по російській мові

Знак оклику – це розділовий знак, що є вираженням дуже сильних емоцій автора висловлення

Так, були люди в наш час,

Не те, що нинішнє плем’я:

Богатирі – не ви!

Погана їм дісталася частка:

Деякі повернулися з поля…

Не будь на те Господня воля,

Не віддали б Москви!

У цій строфі вірша М. Ю.Лермонтова «Бородіно» у першому випадку постановки знак оклику висловлюється негативне відношення старих до молодого покоління, а в другому – підкреслюється, що Москва була віддана ворогові не з волі її захисників

Знак використовується наприкінці всіх окличних речень. Наприклад: «Як гарні, як свіжі були троянди в моєму саду! Як погляд приваблювали мій!» (И. С.Тургенєв) (оповідальна пропозиція). «Книгу переворушивши, намотай собі на вус – всі роботи гарні, вибирай на смак!» (В. В.Маяковський) (спонукальна пропозиція).

Знак оклику використовується в емоційно пофарбованих формулах мовного етикету зі значенням вітання, прощання, вибачення, подяки. Це наочно ілюструє знаменитий лист Ваньки Жукова на село дідусеві: «Милий дідусь, Костянтин Макарыч!».

Обіг як форма висловлення, якщо виражено з особливим закличним наголосом, також вимагає після себе не просто комі, а знака вигуку. От приклад з «Євгенія Онєгіна» А. С.Пушкіна: «Мрії, мрії! Де ваша насолода?».

У російській мові є особлива частина мови, що служить для передачі самих різних емоцій – це вигук. Звичайно ж, знак оклику є вірним супутником вигуків. Проілюструємо прикладами з «Євгенія Онєгіна»:

На жаль! тепер і дні й ночі,

И жаркий самотній сон,

Все полно им…

Або:

Ах! нянька, зроби одолженье. –

«Изволь, рідна, накажи».

Відповідь на питання, навіщо потрібний знак оклику, найкраще дав А. П.Чехов у своїй однойменній розповіді, що має також підзаголовок «Святочный розповідь». У ньому звичайний чиновник, колезький асессор Поперечин не міг заснути в ніч на Різдво, тому що молодий колега дорікнув його в бездумній постановці розділових знаків. Старий не спав всю ніч, згадав всі правила, але спіткнувся на знаку вигуку. Виявилося, він був йому ніколи не потрібний, оскільки його суха канцелярська робота ніколи не вимагала емоцій, які й супроводжує знак оклику

Ще одним прикладом тому, наскільки важлив і самодостатнім є знак вигуку, служить переписка відомого класика французької літератури Віктора Гюго з його видавцем. Хвилюючись за долю свого чергового роману «Знедолені», за те, як прийняли його читачі, письменник оправив телеграму, у якій було написано всього – на – всього один знак «?». Видавець надіслав йому настільки ж лаконічна відповідь: «!».

Якщо в слові є наголос, то в пропозиції ця роль приділяється саме знаку вигуку. Знак вигуку – дуже потрібний знак, оскільки робить нашу мову богаче, сильніше, экспрессивнее!