Вираження трагедії холокоста в поезії «Фуга смерті» Пауля Целана – Целан Пауль

Криваві соціальні трагедії ХХ століття, жахливі події Другої світової війни сформували світогляд, що називають «апокаліпсичним». Один з головних тез Целанового творчості, що розвивається в більшості його поетичних добутків

– після Освенцима люди приречені жити у відрізку часу, коли останній акт історії вже завершився, а Страшний Суд відкладений на невизначений строк. Провідний принцип поетики Целана – асоціативна образність. Образи його поезії впливають скоріше емоційно, чим спонукають до міркувань. Але целановские вірші емоційні настільки, наскільки може бути емоційним шок. Лірика Целана – це протистояння й співіснування пам’яті й забуття: пам’ять примушує страждати від болю й жаху, але забути все – неможливо.

Одним з найвідоміших добутків П. Целана стала «Фуга смерті». Ця поезія відзначається дивним сполученням різних не тільки поетичних жанрів, але й видів мистецтва

Для посилення емоційного впливу П. Целан використовує форму музичної фуги. Фуга – багатоголосий поліфонічний добуток, заснований на прийомах імітації, тобто та сама тема по черзі змінюється й подається в різних голосах. Фуга складається із трьох основних розділів. У першому тема проводиться у всіх голосах; друга частина будується більш вільно: тема розвивається по черзі в різних голосах. У заключному розділі фуги затверджується головна тональність добутку. За цими принципами будується й композиція Целановской «Фуги смерті». Особливості синтаксису поезії підкреслюють її «музичну організацію»: позбавлений знаків препинаний, текст несеться, творячи скорботну мелодію, у якій різні голоси сприяють розвитку й посиленню основної теми

Як і музичний добуток, «Фуга смерті» викликає в першу чергу емоційні переживання, шок, і тільки потім читач намагається усвідомити значення образів, асоціації, які вони викликають. Саме із цих асоціацій і накреслюються тема, мотиви добутку. Уже назва поезії передбачає складний і неоднозначний асоціативний ряд. Наприклад: фуга – Бах, Гендель – Німеччина

– слава й гордість – духовне, вічне, прекрасне – орган; ці асоціації співіснують і протистоять у назві слову «смерть» у всіх його значеннях. Так підсвідомо визначається читачем основна тема добутку. Повністю правомірно сприймати цю поезію як модерністське зображення трагедії Холокоста: образи «чорного молока рассветания», «могил у повітрі» породжують асоціації із крематоріями, у яких гинули мільйони безневинних людей, тільки тому, що вони євреї; а образ «одного чоловіка, що живе в будинку», «грає зі зміями», «пише коли темніє в Німеччині твоя золотава коса Маргарита», «свистить на євреїв», «хапається заліза в кобурі» викриває сутність фашистської ідеології, що несе смерть всієї людської цивілізації. «Трагедія Освенцима» усвідомлюється не як національна трагедія євреїв, а як всесвітня. Це підкреслюють і образи Маргарти й Суламиф, які є наскрізними в поезії й символізують найбагатшу гуманістичну культуру, що подарувала людству німецька і єврейська нації. Орган – Крематорій, на якому «з Німеччини майстер» грає «фугу смерті», знищує й «золотаву косу Маргарити», і «попелясту косу Суламиф».

Зміни слова, його перетворення, метаморфози в епоху, що не підлягає опису, – одна з головних тем творчості Целана. Для поета Освенцим – абсолютно винятковий факт, що визначає будь – який людський досвід, але не здатний сам стати досвідом. Мова пройшла через той страшний час, але не дав слова для зображення того, що відбувалося. Поет з жахом і розпачем змушений визнати – мову не здатний на «акт правосуддя». Саме тому, що немає слів для достовірного, буквального відтворення реальності, Освенцим зникає в потоці часу як страшне, але повністю природна подія. Звідси відбувається відмова поета «поетизувати мир», «тенденція до мовчання», а «шок незрозумілого» стає в Целана засобом протистояння традиційним і конвенційним засобам літератури

У поезії «Фуга смерті» П. Целан засобами різних видів мистецтва спробував передати трагедію Холокоста. Образи його не мають однозначного трактування, тому що поет повинен був визнати, що «вимовити», знайти відповідної цієї трагедії слова поезія майже не здатна