Образи тварин у байках Крилова – Крилов Іван

Байка ― це коротка розповідь, у якому є алегоричний зміст. Звичайно одним з головних видів іносказання в байці є алегорія ― втілення відверненої ідеї в матеріальному образі. Як правило, основні діючі особи байки ― це умовні баєчні звірі. Прийнято вважати, що образи звірів алегоричні

У байках И. А. Крилова частіше діють звірі, чим люди. Тварини присутні у всіх типах байок И. А. Крилова: філософських («Два голуби»), соціальних («Вовк і ягня»), історичних («Вовк на псарні»), побутових («Свиня під дубом»). Прийнято вважати, що образ кожної тварини в байкаря ― це алегорія який’або риси характеру, наприклад, мавпа, свиня ― алегорія неуцтва; осів ― дурості; кіт ― хитрості; Півень, зозуля ― бездарності й т.д. Алегоричність образів тварин бере початок своє ще з байок Эзопа. Эзоп писав байки заради твердження в суспільстві моралі, і алегорія допомагала йому висміяти яку’те певну людську рису, поганий нахил, вона служила ілюстрацією моралі. У байках И. А. Крилова важлива не тільки мораль як вища категорія поводження людини в суспільстві, багато в чому він послідовник Лафонтена, мальовничого байкаря. Ми читаємо байки И. А. Крилова не з’за моралі, а з’за самого цікаво й дотепно викладеної розповіді. Тому можна не погодитися з тим, що образ якого’або тварини в автора ― це тільки алегорія одного людського пороку. У більшості випадків образ тварини в И. А. Крилова містить у собі сукупність деяких якостей і властивостей, які становлять певний людський характер

Наприклад, образ лисиці складається не з однієї тільки хитрості й лестощів, а з хитрості, лестощів, облудності одночасно. І відповідно до наділеного характеру вона поводиться в кожній конкретній побутовій ситуації. У байці «Селянин і Лисиця» Лисиця наприкінці надходить так, як і личить лисиці, не суперечачи своєму характеру:

Лисиця стала й сытней,

Лисиця стала й жирней,

Але все не зробилася честней…

…Вибравши нічку стемній,

У куманька всіх курей передушилася

Осів, один з найбільше що часто зустрічаються героїв байок И. А. Крилова, теж наділений людським характером. Він тупий, дурний, неосвічений, упертий. І діє в байці він завжди як осів. Доручив мужик йому сторожити город, «осів, ганяючи птахів із всіх ослиних ніг ‹…› таку підняв скачку, що в городі все прим’яв і потоптав». Зевс зробив його більше ростом. Але однаково осів залишився ослом:

Не минуло й року,

Як усі довідалися, хто Осів:

Осів мий тупістю в прислів’я ввійшов,

И на ослу вуж возять воду

З народних казок, прислів’їв у свідомості російської людини складаються певні образи багатьох тварин, наприклад, лиси, вовка, зайця. И. А. Крилов використовує це у своїх байках, у цьому й полягає народності крыловских байок. Але, звичайно, не всі звірі в його байках представляють цільні характери. Наприклад, бджола ― це лише узагальнена алегорія працьовитості

Усякий звір в И. А. Крилова ще персоніфікує собою представника який’або соціальної групи. Лев ― це завжди цар; Вовк, Лисиця, Ведмідь ― придворні вельможі, чиновники; Ягня, Жаба, Мураха ― «маленькі» люди, що коштують аж унизу соціальних сходів: дрібні чиновники, селяни. Часто людський характер, яким наділений звір у байці И. А. Крилова, зливається з його соціальними ознаками, і тоді перед читачем виникають реальні, існуючі в суспільстві соціальні типи. Наприклад, у байці «Виховання Лева» за образом старого Лева ми бачимо типовий образ російського царя. Лев довіряє виховувати свого Левеняти представникові іншого народу, іноземцеві; він не може сам навчити управляти державою власного сина, тому що не знає, як це робити, не знає того, що в дійсності діється в нього в державі. І в результаті Левеня виростає таким же, як і батько, чужим для свого народу, відірваним від національного ґрунту

Часто в байках И. А. Крилова за образами тварин легко виявити конкретні історичні обличчя. Левеня з байки «Виховання Лева» ― це Олександр I; Вовк із байки «Вовк на псарні» ― це Наполеон. Можна сказати, що Вовк ― це не алегорія, а скоріше метафора, що має відношення Кнаполеону.

Художня досконалість і реалізм байок И. А. Крилова полягають у широті узагальнення, у типовості, у точності відбору факту, що наштовхнув байкаря на створення байки

Образи звірів у байкаря ― не просто алегорії однієї людської риси; багато хто з них передають різноманітні риси людського характеру, що представляє певний становий тип, і є метафорою конкретної історичної особи. Крилов створює живі, типові, реалістичні характери, узагальнюючи й типізуючи саму ситуацію, у якій вони діють. У цьому полягають реалізм, новаторство й довговічність байок И. А. Крилова