Блок. Аналіз вірша “Осіння воля” – Блок А. А

Олександр Блок створив цілий ряд дивних добутків ородине.

У віршах, які він присвятив Росії виражається його искреннее почуття блаженного захвату й замилування, вдячності й любові. На перший погляд, вірш поета “Осіння воля» носить досить багатозначну назву. “Осіння воля» – це воля осіни? І справді, не чи осінь навіяла Блоку такі світлі й сумні думки, що звучать у вірші, як мінорні акорди?

Адже порівняння з акордом зовсім не випадково – добуток дуже музичне. Дійсно, у вірші нерідко зустрічаються слова, що нагадують читачеві музику, мистецтво: …«слухати голос», «танцює», «распевающий», «дзенькає, дзенькає…» Перед читачем з’являється «Русь билинна, Русь пісенна». Уява малює йому теперішніх героїв російських народних пісень і билин: хоробрих, сильних, завжди готових боротися за Батьківщину

Автор у своєму вірші показує, що жебрак розспівує псалми, а в голосі Росії чуються п’яні нотки… Убога Росія, Батьківщина, туга… Саме собою виникає питання, отчого ж багато «юних, ставних, вільних» не можуть жити без п’яної й жебрачки Русі, що стала центром уваги у творчості поета? Яка ж непереборна, таємна сила тягне ліричного героя до неї?

Для ліричного героя Росія, насамперед, є невичерпним джерелом натхнення. Він пишається своєю Батьківщиною – адже вона без тіні фальші, вона теперішня, дорожче всього на світі. Батьківщина – це його порятунок, зцілення й посмішка в «вікно в’язниці». І хоча він іде в «ніким не кликаний шлях», йому буде легко, адже Русь надихне його, додасть йому сил

У вірші вимальовується тема Русі з формулюванням ідеального жіночого образа. Автор мислить масштабно, вишиковуючи певний ланцюжок: жінка – мати – Батьківщина… Ліричний герой упевнений, що знайде своє місце «на просторах» Батьківщини…

Напоследок хочеться відзначити один важливий момент: вчитуючись у цей вірш, читач чітко бачить і “візерунковий рукав” і “неосяжні далечіні”, він розуміє, чому батьківщина так тягне до себе: мати мила й завжди потрібна…