Весна в лірику російських поетів. (По віршах Фета «Перша конвалія» і Майкова «Поле зыблется квітами») – Фет Панас
Весна для поетів завжди була особливою порою року, що викликає приплив життєвих сил і щиросердечного хвилювання. Весна – час відродження й розцвітання природи, нових надій і радості, любові й щастя. Природа й людина єдині у своєму настрої, і це дуже тонко й переконливо розкривають ліричні поети
А. А. Фет присвячує свій вірш першій конвалії – символу весни. Вірш дуже емоційно, що підкреслюють окличні речення з підсилювальною часткою «як» і обігу:
– Об першу конвалію!..
– Як перший промінь весняний ярок!..
– Як ти чарівний, подарунок
– Воспламеняющей весни!
У вірші безліч епітетів, що також підсилюють його емоційність: «незаймана» млість, в «запашній «чистоті», «воспламеняющей» весни. Лексика часто вживається піднесена, книжкова: сходять сни, діва, благоухающей весни. Це створює ефект чистоти, височини. Нарешті, в останній строфі перша весняна квітка рівняється з почуттями юної дівчини, її неясними мріями, у яких і надлишок життя молодий, і ніжність, і височина
Так діва в перший раз зітхає,
Про що – неясно їй самої,
И боязкий подих пахне
Надлишок життя молодий
У вірші А. Н. Майкова рисується картина весни й спів жайворонків. Підкреслюється простір, свіжість весни:
Поле зыблется квітами…
У небі ллються світла хвилі…
Весняних жайворонків пенья
Блакитні безодні повні
Ліричний герой не бачить співаків, він лише чує їхній спів, але ці пісні озиваються в його серце новими молодими надіями
… Так надії молоді
Тішать серце мені привітом…
Радість у душі, спокій, умиротворення викликає спів жайворонків
И звідки лунають
Голосу їх, я не знаю…
Але, їм внемля, погляди до неба,
Посміхаючись, обертаю
Спрямувати погляди до неба, подумати про вічний, про безсмертя душі людини й про те, як прожити життя в гармонії із природою й миром, – це одне з вищих завдань людського розуму. І А. А. Фет, і А. Н. Майков зв’язують зміни в природі з настроєм людини
В обох віршах показано, як весна відроджує в душі ліричного героя нові надії, прагнення на радість і щастя