Аналіз поеми Пушкіна «Цыганы» – Пушкін А. З

А. С. Пушкіна по праву вважають новатором у багатьох областях літератури. Не обійшов він стороною такий напрямок як романтизм. Поет зламав сформовані стереотипи у відтворенні характерів і типів. Саме в добутку «Цыганы» Пушкін показує нетипового романтичного героя

Сама поема була написана у важкі роки для світогляду поета. Він перебував у вигнанні в Кишиневі, де кілька тижнів провів у циганському таборі, що допомогло йому краще зрозуміти душу цього загадкового народу. Пушкіна довгі роки терзався від падіння своїх романтичних ідеалів і порахував потрібним покласти в основу переломного добутку волелюбний циган

Головним героєм стає Алеко, що біжить із задушливого міського життя романтик. Він розчарувався в любові, утомився від суєти й шукає волі, що знаходить у циганському таборі. Тут Алеко вільний надходити так, як бажає його серце, тому він закохується в молоду й енергійну циганку Земфіру. Два роки скитаний і жагучої любові влаштовують парубка, йому здається, що він пізнав щиру волю. Все це відбувається до того моменту, поки Алеко не довідається про те, що Земфіра розлюбила його й у неї є молодий коханців – циганів

Отут і починається перше протиріччя, герой вірить у волю й почитає її, але зрозуміти того, що циганка теж вільна у своїх думках і бажаннях не може. У глибині душі він усе ще зв’язаний тими міськими підвалинами, не може прийняти правил циганського життя, навіть після оповідань старого, що повідав йому свою історію. Алеко прив’язаний до Земфіри настільки, що вважає її своєю річчю. Звідси виникає конфлікт: він убиває молодого цигана й св улюблену, тому що не може розстатися з думкою опринадлежности.

Вигнання Алеко з табору стає відправною крапкою в зародженні нового напрямку в Літературі, реалізму. Ще ніколи романтична фігура не була розчарована й вигнана з вільного миру. Адже Пушкін доводить, що по – справжньому вільної людини не бути й не може бути, тому романтичний ідеал неможливий. Навіть старий циган заявляє:

Ми боязкі й добрі душою,