Природа в хоку японського поета Мацуо Басі – Басі Мацуо

З дитячого років Мацуо Басі любив природу, любувався гірськими вершинами, слухав шум водоспадів, удивлявся в морську далечінь, дихав ароматом квітів, дивувався нескінченної фантазії солов’їв

Задивиться поет на маленьку співучу цяточку в небесній блакиті – і з’являється чарівний вірш:

И цілого дня твоїм пісням не вистачає, Жайворонок!

Замилується квіткою, що так і проситься прикрасити нею одяг, але не порушить краси природи: нехай вона зачаровує ароматом інших людей

Поет краще прославить її в от такому хоку:

Гірська троянда! Її гілочки так і просяться прикрасою на капелюх. Або такому:

Перед вродою квітів соромно стало місяцю? – Сховався за хмарою

Вийшов на плай, і так приємно защемило в груди… І навколо ж – фіалки

Віршам Мацуо Басі вже понад триста років, але вони не старіють, дивують мир щирістю й таємничістю, проникливістю й добротою, відвертістю й спостережливістю

Хоку в письменника бувають і захопленими:

Під час цвітіння сакур горам краси не додасть навіть ранкова зірка

Перед цією розквітлою сливою, здається, і бик би замукав першу пісню весни. і сумними:

Квіти зів’янули. Укриває землю сум – насіння трав. Але вони ніколи не бувають байдужими ні до природи, ні клюдям.

Видатний японський письменник уважав, що природа – натхнення, природа – незрівнянна ні із чим краса, це – сама досконалість. Треба вчитися в неї, треба прислухатися до її звуків, удивлятися в її картини й намагатися жити в гармонії сней.