Осуд війни як противного людському розуму події – твору ЕГЭ 2014 по російській мові

Великі письменники – гуманісти Л. Толстой, М. Шолохов, В. Астафьев у своїх добутках зобразили війну, як злочин проти людей всіх націй…

Із цієї ж позиції білоруський прозаїк Василь Биків показує останні мінути життя російського солдата Глечика, якому так хотілося жити. «Нехай у холоднечі, голоді, страху, хоч у такому кошмарному пеклі, як війна – тільки б жити». Використовуючи яскраву метафору, автор порівнює юного солдата з підбитим журавликом, що не може наздогнати свою зграю…Це чи не осуд війни?

Я розділяю точку зору автора: війна, що несе людям страждання, біль, смерть, противна всьому людству

До цієї думки на поле Аустерлица приходить головний герой роману Л. Н. Толстого « Війна й мир» Андрій Болконский. Він, що колись мріяв про славу, що випробувала поранення, біль, страждання, усвідомлює, що людина породжена для життя, творення, а не війни…

Ще гостріше ця думка звучить в одній з розповідей Леоніда Андрєєва. Старший брат, що повернувся з війни без ніг, не бажає навіть про неї згадувати. Гаряча ванна, чиста білизна, улюблений письмовий стіл, книги – це для нього таке щастя! Нехай без ніг, але він буде жити!

На жаль, герой В. Быкова гине, гине, роблячи подвиг, і одночасно чує «далекий закличний лемент»… Лемент, обличающий війну як подія, « противне людському розуму»…