Засоби психологізму в повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною»

 
Письменникові треба знати фарби, як і художникові,а для цього треба бути художником. Це б йому багато

помагало розбиратись в загальній кольоровій стихіїі сприяло б утворенню гармонійного цілогоз психологією моменту дії.М. КоцюбинськийТлумачення психологізму в українській літературі другої половини XIX століття пов'язане з науковим дослідженням художніх творів. Використання засобів психологічну характеризує постать письменників, кожен з яких має своє обличчя, свій почерк, щось таке індивідуально-неповторне, що відрізняє одного від іншого. У центрі уваги письменників-психологів — зображення душевного стану героїв з його протиріччями, труднощами; показ динаміки характеру, динаміки душі як складного процесу, пов'язаного з боротьбою настроїв, з глибокими кризами, зі зміною одних душевних якостей іншими. Як приклад для підтвердження вище наведених тез можна навести повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною», прочитання якої спонукає до роздумів, міркувань про такі життєві цінності, як мужність, воля, відданість. Спробуємо окреслити деякі засоби психологізму в повісті.

Перший засіб, який поглиблює характеристику українського селянства та його представників Остапа й Соломії, — авторська ремарка. Ось вона: «...ярмо було накинуте на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному степовим вітром, із невтраченим ще смаком волі, широких просторів». Він, дикий тур ішов у ярмі скорившись силі, але ненависть до самовладців викликала в нього гнів — його очі наливалися кров'ю. Селянство втікало на вільні землі, туди, «де хоч дорогою ціною можна було здобути бажану волю, а ні, що полягти кістками на вічний спочинок». У цій ремарці багато метафор, кожна з них доповнює, поглиблює головну думку: українське селянство пригноблене, але воно протестує.

Переглядаю твір удруге. Фіксую у своїй пам'яті пейзажі, використані автором. Здається вони живуть і дихають, як люди, створюють той настій, що його переживає герой. Звертаю увагу на те, що описи природи змінюються в залежності від обставин, у які потрапляє герої. Підтверджує мою думку той уривок з повісті, де йдеться про поранення Остапа. Соломія стала свідком цього лиха. Вона хапає Остапа під руку й волоче за собою. «Ноги грузлі по коліна в цмоковині, цупкий комиш ламався та бив її по лиці, плутався під ногами, а вона бігла вперед, пройнята жахом. Комиш і морок оживають, вони стають персонажами твору і поглиблюють характеристику Соломії. Звернімося знову до тексту: «А ся пітьма, сей чорний клятий морок. Він оточив її з усіх сторін, слався перед очима, висів над головою, заповзав їй під шкіру, виповняв її всю та гнітив серце». Для Соломії — це злі вороги. Вони стають на її шляху до щастя з коханою людиною. Характеризуючи темні сили, автор майстерно використовує кольори: чорний, жовтий, сірий і нагромадження дієслів, які надають символічним образам рис живої людини. Сенс кольорів — ще один із засобів психологізму в повісті.

Думаю, що не тільки описи природи, але й опис зовнішності героїв відіграють значну роль у розумінні внутрішнього світу персонажів. Соломія, щоб не визнали прохожі її жінкою, вирішила відтяти косу: «Довгі пасма чорних кіс, мов мертви гадюки, тихо зсувалися по плечах додолу і лягали на землю довгими покосами».

Досить своєрідне й синтаксичне оформлення твору: автор в основному висловлює думки простими реченнями.Порівнюючи твори М. Коцюбинського з творами інших митців, можна стверджувати, що М. Коцюбинський — неперевершений майстер психологізму, а його повість «Дорогою ціною» — один з найкращих творів у літературі кінця XIX — початку XX століття.
Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы