Життєвий подвиг поета Павла Грабовського
Павло Арсенович Грабовський... Ім'я цього поета-борця стоїть поряд із іменами поетів-мучеників, слово яких кликало на боротьбу за найсвітліші ідеали людства. Про нього кажуть, що він поет «шевченківської долі», бо всім своїм життям і поетичним словом служив своїй Україні.
Тридцять вісім років життя подарувала йому доля, двадцять із них — це переслідування, тюрми, заслання. Ще в юнацькі роки з'явилось у нього бажання «піти на муки за народ», бо поет вважав: якщо в людини є батьківщина, рідна земля — це вже неабияке щастя, а втрата її — то велике горе, рівноцінне смерті. Життєвий подвиг П. А. Грабовського в тому, що від початку й до кінця свого життя, незважаючи на власні муки і страждання, він залишився борцем, який не зрадив, перш за все, себе, свої ідеали, батьківщину. Його мужність, відданість Україні, патріотизм і сьогодні гідні наслідування. П. Грабовський боровся за незалежність, волю людини і країни. Долаючи хвороби і катування, тюрми і заслання, поет не залишав письменницької праці, яку розумів як обов'язок перед українським народом:
Не скаржись на власне довідане горе,Що в жизні нести довелось;Поглянь лиш на сльози — цілісіньке мореЇх по світі геть розлилось.У жахливих умовах сибірської каторги П. Грабовський написав багато прекрасних віршів, в яких звучать заклики боротися за майбутнє України, за волю народу:
Мало нас, та се — дарма;Міцна віра рушить скали...Тим загибелі нема,Кому світять ідеали.Ідеали П. Грабовського — бути захисником інтересів простого люду, вести його до боротьби за краще майбутнє:
Уперед до звершення замірів,Що поклав дев'ятнадцятий вік;Скиньмо владу катів-бузувірів,Щоб людиною став чоловік!Тяжкий життєвий шлях обрав собі поет. Були хвилини, коли він, доведений до відчаю життєвими негараздами, хворобою, дуже страждав. Але попри все нас вражає мужність і нескореність поета та його поезії:
Треба дбати про народну справу,Швидше всім прокинутись від сну,Одігнать минувшину криваву,Наближать годиноньку ясну!Оптимізм, глибока віра поета в перемогу народу звучать у поезіях митця. П. Грабовський вірив, що нащадки побачать і його частку праці на шляху до волі.
Отже, життєвий подвиг П. Грабовського в тому, що він в умовах страшного лихоліття сміливо йшов шляхом боротьби за майбутнє вільне життя, в тому, що своїм мужнім голосом запалював на боротьбу нових борців, в тому, що ніщо в його житті не змогло поставити митця на коліна.
Тридцять вісім років життя подарувала йому доля, двадцять із них — це переслідування, тюрми, заслання. Ще в юнацькі роки з'явилось у нього бажання «піти на муки за народ», бо поет вважав: якщо в людини є батьківщина, рідна земля — це вже неабияке щастя, а втрата її — то велике горе, рівноцінне смерті. Життєвий подвиг П. А. Грабовського в тому, що від початку й до кінця свого життя, незважаючи на власні муки і страждання, він залишився борцем, який не зрадив, перш за все, себе, свої ідеали, батьківщину. Його мужність, відданість Україні, патріотизм і сьогодні гідні наслідування. П. Грабовський боровся за незалежність, волю людини і країни. Долаючи хвороби і катування, тюрми і заслання, поет не залишав письменницької праці, яку розумів як обов'язок перед українським народом:
Не скаржись на власне довідане горе,Що в жизні нести довелось;Поглянь лиш на сльози — цілісіньке мореЇх по світі геть розлилось.У жахливих умовах сибірської каторги П. Грабовський написав багато прекрасних віршів, в яких звучать заклики боротися за майбутнє України, за волю народу:
Мало нас, та се — дарма;Міцна віра рушить скали...Тим загибелі нема,Кому світять ідеали.Ідеали П. Грабовського — бути захисником інтересів простого люду, вести його до боротьби за краще майбутнє:
Уперед до звершення замірів,Що поклав дев'ятнадцятий вік;Скиньмо владу катів-бузувірів,Щоб людиною став чоловік!Тяжкий життєвий шлях обрав собі поет. Були хвилини, коли він, доведений до відчаю життєвими негараздами, хворобою, дуже страждав. Але попри все нас вражає мужність і нескореність поета та його поезії:
Треба дбати про народну справу,Швидше всім прокинутись від сну,Одігнать минувшину криваву,Наближать годиноньку ясну!Оптимізм, глибока віра поета в перемогу народу звучать у поезіях митця. П. Грабовський вірив, що нащадки побачать і його частку праці на шляху до волі.
Отже, життєвий подвиг П. Грабовського в тому, що він в умовах страшного лихоліття сміливо йшов шляхом боротьби за майбутнє вільне життя, в тому, що своїм мужнім голосом запалював на боротьбу нових борців, в тому, що ніщо в його житті не змогло поставити митця на коліна.
