Школа моєї мрії

Думаючи про школу своєї мрії, хочеться вірити, що це стане коли – небудь реальністю

Мені подобається, коли на уроках буває цікаво. Але хочеться, щоб учні могли більш активно брати участь в обговоренні навіть нової теми. А може бути, хтось знає матеріал, і йому їсти що сказати. Звичайно, на урок може піти значно більше часу, чим розраховано, але так хочеться, щоб внесли свою лепту якнайбільше учнів. Так біографію якого – або поета, плоди його творчості й вірші по програмі, можуть розповідати учні

Або, ще приклад, коли по програмі буде розглядатися теорія Дарвіна, те кожний з дітей може висловити свою позицію, зайнявши певне місце вклассе.

Допустимо, ряд парт (столів), що перебуває біля вікна, буде відведений для тих, хто цілком на стороні еволюції, посередине ряд займуть ті, хто сумнівається в правдивості цієї теорії, і останній ряд буде відведений усім, хто вірить у створення людини Богом. На такому уроці цікаво буде не тільки сидіти, і слухати, але й висловити причини, по яких кожний зайняв ту або іншу позицію. Не нудно, і матеріал запам’ятовується значно краще.

Мені подобається, що зараз уже з’являється можливість не носити із собою всі підручники, тому що можна скачати їх на планшет. Але хочеться, щоб цей плин якось рухався вперед за допомогою технічного прогресу. І щоб зошита теж були скасовані, а написані контрольні або домашні завдання можна було “скидати” на пошту вчителеві, що перевірить і надішле оцінки й роботи з помилками, якщо вони є, назад нам на ушаную

А ідеальної я бачу школу, де взагалі необов’язково куди – те приходити, а за допомогою комп’ютерів і інших технічних пристосувань улаштовувати уроки за допомогою конференцсвязи. Тоді й тих, хто пропускає заняття, буде менше.

Ще одна мрія, щоб закінчивши школу, кожний учень міг би мати не тільки атестат про середню освіту, але й диплом про одержання якоїсь професії. А для цього, школа повинна подбати про додатковий, можливо навіть факультативних, заняттях

Щоб усі могли вибрати професію, що сподобалася, і, займаючись, одержували б спеціальні навички. Наприклад, який – те хлопчик або дівчинка могли б навчитися водити автомобіль у фахівця – педагога. А хтось іншої освоїв би комп’ютерну графіку, фотошоп, бухгалтерську науку й так далі.

Хочеться, щоб учні нарівні з дорослими могли брати участь у деяких справах школи. І не тільки коли раз у рік проходить день самоврядування, але й набагато частіше. Щоб президенти класу і їхніх помічників могли знати й впливати на деякі справи вчителів

На мій погляд, будь – який урок можна перетворити в гру для маленьких дітей і захоплююча подорож по країні знань для учнів старших класів. Це майстерність, звичайно ж, самих учителів. Але так хочеться, щоб діти поважали своїх педагогів за їхній професіоналізм, знання, уміння побачити в кожному учні особистості зі своїми особливостями, достоїнствами й талантами