Повний зміст Мактуб Коэльо П. 1/3

Пауло Коэльо

Мактуб

«Мактуб»: butcher; Москва; 2005

Анотація

«Мактуб» означає «Це написано». Араби переживають, що «Це написано» не зовсім правильний переклад, тому що хоча дійсно всі вже написано, Бог співчуває, і пише це просто для того, щоб допомогти нам.

Мандрівник у Нью Йорку2. Він проспав зустріч, і коли залишав готель, то побачив, що його машина відбуксована поліцією. У результаті він занадто пізно прийшов на зустріч, обід тривав довше, ніж було необхідно, і він думав про штраф, що повинен заплатити. Це була плата за удачу. Раптом, він згадав про доларову купюру, що він учора знайшов на вулиці. Він побачив дивний зв’язок між доларом і подіями, що происшли з ним цим ранком. «Хто знає, може бути, я знайшов ці гроші до людини, що припускав їх знайти? Може бути, я забрав цей долар зі шляхи кого нибудь, хто дійсно в ньому бідував. Хто знає, може бути, я перешкодив тому, що було написано?» Він відчув, що повинен позбутися від долара й у цьому момент побачив жебрака, що сидить на тротуарі. Він швидко вклав долар йому в руки й відчув, що він відновив рівновагу речей. «Одну мінуту», сказав жебрак. «Я не прошу милостиню. Я поет і хочу прочитати вам вірш при поверненні». «Добре, прочитайте що нибудь покороче, тому що я поспішаю», сказав мандрівник. Жебрак сказав: «Якщо ти ще живеш, це тому що ти ще не прийшов у місце, у яке повинен прийти». Мактуб Присвячується Нгa Чике 1 «Мактуб» означає «Це написано». Араби переживають, що «Це написано» не зовсім правильний переклад, тому що хоча дійсно всі вже написано, Бог співчуває, і пише це просто для того, щоб допомогти нам. Мандрівник у Нью Йорку2. Він проспав зустріч, і коли залишав готель, то побачив, що його машина відбуксована поліцією. У результаті він занадто пізно прийшов на зустріч, обід тривав довше, ніж було необхідно, і він думав про штраф, що повинен заплатити. Це була плата за удачу. Раптом, він згадав про доларову купюру, що він учора знайшов на вулиці. Він побачив дивний зв’язок між доларом і подіями, що происшли з ним цим ранком. «Хто знає, може бути, я знайшов ці гроші до людини, що припускав їх знайти? Може бути, я забрав цей долар зі шляхи кого нибудь, хто дійсно в ньому бідував. Хто знає, може бути, я перешкодив тому, що було написано?» Він відчув, що повинен позбутися від долара й у цьому момент побачив жебрака, що сидить на тротуарі. Він швидко вклав долар йому в руки й відчув, що він відновив рівновагу речей. «Одну мінуту», сказав жебрак. «Я не прошу милостиню. Я поет і хочу прочитати вам вірш при поверненні». «Добре, прочитайте що нибудь покороче, тому що я поспішаю», сказав мандрівник. Жебрак сказав: «Якщо ти ще живеш, це тому що ти ще не прийшов у місце, у яке повинен прийти». Подумай над ящіркою. Вона проводить більшу частину свого життя на землі, заздрячи птахам і обурюючись на свою долю й форму. «Я саме нещасне із всіх створень», думає вона. «Потворне, відразливе, і засуджене плазувати по землі». Один раз, все – таки, Мати Природа попросила ящірку зробити кокон. Ящірка здивувалася, ( вона ніколи не робила до цього коконів. Вона подумала, що побудує собі могилу й підготується вмерти. Хоча й нещасна в житті, що вона провела дотепер, вона поскаржилася Богові: «Як тільки я звикла до цього положення речей, Пан, ти забираєш те деяке, що в мене є». У розпач, вона загорнулася в кокон і стала чекати кінця. Кілька днів через, ящірка побачила, що перетворилася в прекрасного метелика. Вона стала здатна літати в небі й надзвичайно захопилася цьому. Вона прийшла в подив від життя й від задумів Бога. Мандрівник звернувся до батька настоятелеві монастиря в Сцете. «Я хочу зробити моє життя краще», сказав він. «Але я не можу вберегти себе від грішних думок». Настоятель монастиря звернув увагу на сильний вітер, що дме зовні, і сказав мандрівникові: «Тут небагато пекуче. Я вражуся, якщо ти захопиш шматочок цього вітру зовні й принесеш його сюди щоб остудити кімнату». «Це неможливо», сказав мандрівник. «Також неможливо вберегти себе від думок, які противні Богові», відповів чернець. «Але якщо ти знаєш, як сказати немає спокусі, вони не заподіють тобі ніякої шкоди». Учитель сказав: «Якщо рішення повинне бути прийняте, краще зробити це й мати справу з наслідками. Ти не можеш знати завчасно, які будуть наслідку. Мистецтво гадання було розроблено, щоб радити людям, але не для того, щоб пророкувати майбутнє. Воно дає гарні ради, але погані пророцтва. В одній з молитов Ісус учив нас, говорячи: ‘Господь зробить’. Коли Він ставить проблему, Він також дає й рішення. Якби гадання було б здатне пророкувати майбутнє, кожний провісник був би багатий, одружений і задоволений». Учень прийшов до свого вчителя: «Досить довго я шукав світло», сказав учень. «Я почуваю, що я близький до його досягнення. Мені потрібно знати, яким буде наступний етап». «Як ти підтримував себе?» запитав учитель. «Я ще