Березень

Березень

Якось увечері дул вологий вітер. Целую ніч він шумів голим виттям, а ранком нагнав густі сірі хмари. Потім почався сильний дощ. Він безперестану йшов цілий день, приутих тільки надвечір, тоді із землі піднявся густий сивий туман. Він клубився молочними хвилями, і на вулицях за три кроки нікого не можна було побачити

Три дні змагалося сонце з туманом і хмарами. І, нарешті, перемогло. Усі зрозуміли, що почалася весна

Піднебіння стало чисте й синім – синім. Повітря якось відразу значно потеплішав. За кілька днів на бруньках уже можна було побачити клейкі зелені листочки. Вітер був теплим і ласкавим. Здавалося, усе: люди, природа живаючи й нежива, піднебіння, сонце – радувалися тому, що зима нарешті пішла. Настрій в усіх було піднято. Радість відчувалася навіть у тім, як по – новому, по – весняному цвірінчали горобці, співали синиці. Кудись раптом зникли ворони, що своїм лементом досажали целую довгу, холодну зиму, накликаючи сніг

Цей піднятий настрій відчувався в тім, як люди здороваються друг до друга. На вулицях стали з’являтися перші закохані пари

И хоч подекуди ще лежав нероставший сніг, було зрозуміло, що повернення зими не буде. Почалася чудова, розкішна весняна пора