Жовтень зриває листя – опису

Твір – Опис у художньому стилі

Жовтень ступає по опушці у вишитої багрянцем широкій сорочці. Прийди сюди восени, подивися – і замилуєшся красою природи. Не повіриш, що це сама природа намалювала таку красу. А вітер робить своя справа: зриває з дерев листя й стелить багатобарвна ковдра на тропі, полях

А геть кучерява груша, що росте на узбіччі лісу, посипана тисячами мідяків. У галузях пурхають, щебечуть зграйками перелітні птахи. Вони співають сумні пісні – прощаються із садом, полем і лісом, де знаходили дах, прохолодь, захист, рай земний ціле літо й куди знову вернуться після снігів і березневих морозів

Дятел заклопотано «свердлить» дупластий стовбур яблуні. Махає голівкою в червоній шапочці, вистукуючи «тук – тук, тук – тук…».

А листя переливається на деревах і на землі золотом. Це жовтень золотить її й зриває, готовлячи відновлення природи