Короткий зміст Мэри Шмельов И. З
Хазяїн стайні граф Запольський виганяє свого кращого старого жокея Числова Федора Ионыча. Він був на перегонах теперішнім переможцем, але його недоброзичливці підбудували йому невдале падіння, що привело до такого сумного результату. Його конячку кликали Мрією за її красу й добру вдачу, але й отут постаралися заздрісники Числова – вони отруїли його коня, а точніше всю надію на подальші перемоги. Що робити? Нічого здавалося вже повернути не можна, але Господь його не залишив і дав розраду. Пішов він прощатися зі своїм товаришем Болотниковым, що не гірше його розумівся на конях, а той поділився своїм горем. Товариш Васильковский повинен був віддати борг 2000 Числову й старий жокей з Болотниковым пішли до нього, а той розпродає виявляється своїх останніх скакунів. Не було грошей у Васильковского віддати борг, але Числов справедливим був і все розумів…значить як будуть віддасть. Приїхав сюди й Гальтон – той самий англієць заздрісник перемог Старого Жокея. Адже із – за нього вигнали бедного Числова. Закралася думка в нього – помститися Гальтону своєю новою перемогою. Васильковский пропонував на продаж нову молоду конячку по кличці Мэри, але Гальтон став чіплятися до її зовнішніх даних – груди вузькі й молода занадто, а сам не сподівався як би схопити такий шматок. Числову було до сліз кривдно, якби вона дісталася йому. А гроші адже потрібні на побутові цілі – його чекала сім’я, заради якої він і жив і перемагав! Ну що будете купувати Мэри Федір Ионыч за 2000 – і борг відразу стане погашений у мене? Довго старий жокей коливався, але й ворог його не дрімав – уже став витягати кашель. І отут Числов закричав – беру!!! Це мій кінь!!! Так Мэри із цього моменту стала новим домочадцем у сім’ї Числова. Крім її був Жук – дворняга, вірний пес. Дружину жокея кликали Ганна Федорівна, а дітей – Наташа, і син Сеня. Старий кінь Вакса від важких навантажень незабаром умер – її праця полягала в щоденного перевезення бочок води. Весело стало їм у сараї – пес Жук і Мэри постійно розмовляли між собою на своєму ним зрозумілому для них мові, а отут і Горобець приєднався – боляче йому там добре було скільки хочеш вівса бери. Між собою він у них уважався філософом – все прямо скаже, жодного зауваження не приховає. Вся надія залишалася на Мэри. І от прийшла година перегонів – година Перемоги або остаточного падіння…Представляєте яка відповідальність лежала на бідній конячці, але ж вона всіх їх любила й здобула повну перемогу на головних перегонах, прийшли все в здивування від такого результату..Так Гальтон упав перед теперішньою справедливістю..Але Мэри перестала відкривати ока – видно всі сили вона віддала на те, щоб її хазяїн здобув Перемогу й одержав головний приз. Тільки так можна було прокормитися… Прийшов ветеринар – нічого втішливого не сказав…До скачок вона більше не придатна. Числов був убитий горем, але тримався з останніх сил..Прийшли додому..Мэри пожила недовго, не оправилася від хвороби…Жук виявив її неживе тіло в стайні й повідомив горобця, а Федір Ионыч спав із тривогою й смутком на особі. (Кінець)
