Історія Англії очами видатного романіста Вальтера Скотта – Скотт Вальтер

«Айвенго» – роман про давню давнину. Все те, про що в ньому розповідається, відбувалося в XII столітті, точніше – в 1190 – ые роки, на які доводиться закінчення царювання Ричарда Левине Серце. Із часу битви під Гастингси (в 1066 р.), у результаті якої норманский герцг Вільгельм Завойовник одержав перемогу над англосакськими військами й королем Гарольдом, пройшло вже сто тридцять років. Нормандцы заволоділи Англією, але ворожнеча між ними й саксами не припинялася. Національні протиріччя ускладнювалися соціальними – між кріпаками й феодалами. У країні тривала боротьба за централізацію королівської влади: це було необхідно для приборкування феодалів, припинення ворожнечі між землевласниками, для досягнення єдності країни. Всі ці складні процеси й відображені Вальтером Скоттом

Письменник прагнув «відобразити побут старої Англії», «викликати інтерес до її легенд і звичаїв». Джерелом відомостей про епоху Ричарда I для нього послужили стародавні літописи. Автор свідомо «змішував правду з вигадкою», намагаючись зробити свою розповідь захоплюючої, але ніколи не виходив за межі вірогідності

Період, про яке мова йде в романі, В. Скотт визначав як час, «відзначене різкими протиріччями між саксами, які обробляють землю, і нормандцами, які володіли цією землею як завойовники й не бажали не змішуватися з переможеними, не визнавати їхніми людьми свого класу».

Королеві Ричардові прийде вести боротьбу проти непокірливих баронів, герцогів і графів. На його стороні виступають городяни, зацікавлені в розвитку торгівлі й ремесел, його підтримують селяни, які страждають від міжусобиць, у королівське військо приходять люди, схожі на Айвенго, – малоземельні або позбавлені спадщини феодали

Положення в країні ще більше ускладнюється, коли Ричард залишає Англію, щоб взяти участь у Третьому хрестовому поході, і попадає в полон. У цей час влада бере у свої руки його брат принц Джон і разом з нормандською знаттю бешкетує, пригноблює й принижує саксів

На сторінках роману зображені всі прошарки середньовічної Англії: і саксонська знать (Альтестан, Седрик, його син Айвенго, леді Ровена), і нормандські лицарі (Фрон де Беф, де Мальвуазен, де Брас), і духівництво (абат Ейлир, селянин – чернець Тук), і селяни (раби Седрика Вамба й Група), і розбійники, очолювані відважним Локсли, – прообразом Робіна Гуда – і богатый єврей Исаак з дочкою Ребеккой, і сам король Ричард Левине Серце

Епоха раннього середньовіччя показана в «Айвенго» у всій її строгості. Лицарські замки перетворювалися в розбійницькі гнізда, де лютувала інквізиція (Лука Бомануар зробив суд над Ребеккой, оголосив її «відьмою» і хотів спалити на багатті), а селяни були безправні й доведені до вбогості. Вони говорили: «У нас залишилося як тільки повітря, яким ми дихаємо; та і його в нас не відняли тільки тому, що інакше ми не були б здатні виконати роботу, що навалили на наші плечі…»

Уже на початку роману письменник підкреслює контраст між красою природи «веселої Англії» і умовами життя народу. Отже, роман В. Скотта «Айвенго» допомагає довідатися про стародавню Англію, зрозуміти й відчути її історію. Він затверджує думку про те, що необхідно об’єднати країну під рукою сильного й справедливого короля