Аналіз поеми Блоку «Солов’їний сад» – Блок А. А

Всі утвори Блоку умовно можна поділити на реалістичні й романтичные. А от поема «Солов’їний сад» сполучить у собі обоє напрямку. Сюжет нескладний, але як глибоко змушує задуматися кожного. Жив собі людина, щоденна важка праця була звичним для його

И раптом доля пропонує райські пущі з безтурботним існуванням. І герой поеми, не довго думаючи, з головою йде в неробство, він забуває про тернистий шлях, яким ішоли все свідоме життя. Сп’янений вином дозвільного времяпровождения, він не живе, а існує без мети, без конкретної справи

И все – таки Блок показав нам теперішньої Людини, що здатний перебороти спокуси «солов’їного саду». Герой зрозумів всю порочність рожевих оковів, у які потрапив. Самітність, відчуття непотрібності обтяжує колишню трудягу. Йому не вистачає рокіт моря, він готовий знову ламати шаруваті скелі й у такий спосіб приносити користь суспільству. Він всією душею хоче повернутися до життя, у якій був і зміст, і зміст

Зовсім недовго, усього чотири строфи із семи глав, перебуває блоковский герой у саду зі слащавым піснею, де все представлено в рожевому кольорі. Усвідомивши свою помилку, він корить себе за необачний учинок, що зробив. Хоча, колись, у важкій реальності йому снилося життя інша, про яку він, імовірно, марив. Однак, виявившись в, здавалося б, ідеальних умовах, людина відчув себе не на своєму місці, оскільки виявився «не при справах».

Незважаючи на те, що солов’їний сад – символичен, сам добуток повно реальних переживань. Блок через свого героя показує всім, як нікчемна життя, якщо немає в їй певної мети, до котрої прагнеш. У той же час автор підштовхує нас до думки, що життєві ситуації можуть бути самі різні. Людина оступається, сходить із «правильної» дороги, шукає «легкий» життя. Але, якщо «мідні труби» і солов’їний сад не стають рідними й своїми для людини, значить він не пустышка. А тому завжди їсти можливість повернутися на тернистий, але свій шлях

Дивно: ідуть роки, поміняють один одного сторіччя, а проблеми – те в людства всі ті ж. Здається, що Блок живе сьогодні, десь у сусідньому дворі й розповідає про нашого сучасника. Але як геніально задуманий сюжет, наскільки точно поданий думку, що й сьогодні адекватний читач абсолютно точно трактує ідею автора. Захоплююся й віддаю данину поваги великому Блоку