Що вміти – за плечима не носити

Я дуже люблю допомагати мамі готовити обід. Часто подруги навіть жартують, що я буду куховаркою, хоч моя мрія – стати лікарем. Але я знаю, що добре, коли все вмієш робити

От цього року ми ходили в туристичний похід. За день ми дуже утомилися. Хотілося поїсти. У нас минулого й хліб, і ковбаса, і консерви, але хотілося чогось гарячого. Разом вирішили зварити юшку. Дружно узялися за роботу: хлопці розклали багаття, дівчини чистили картоплю. Я робила всі, як учила мене мама. Не минуло й годинники, а в мисках уже паровала благоухающая юшка. У той вечір вона здалася найкращою їжею у світі. Як добре, що мама навчила мене неї готовити. Правду говорять: «Що вміти – за плечима не носити». От і моє вміння стало вприключении.