Як ви розумієте слова Маяковського «Поет – завжди боржник»? – Маяковський Володимир

Як і великі російські класики А. С. Пушкін і М. Ю. Лермонтов, В. В. Маяковський приділяв велику увагу у своїй творчості питанню про призначення поета й поезії

Говорять, що талант дається людині від Бога, тому так необхідно його цінувати й розвивати в собі. Вірші у високому змісті цього слова здатний написати далеко не кожний. Для цього потрібна особлива тонкість душі, особливе почуття ритму, нарешті, особливе відношення до життя, при якому поезія починає займати чільне місце. Це свого роду хвороба, але в той же час і особливий дарунок. В. Маяковський глибоко почував і розумів це. Раз і назавжди усвідомивши себе майстром поетичного слова, він вирішив присвятити себе служінню мистецтву. Автор не шукав при цьому якої – небудь особистої вигоди, тому що він непогано малював, володів народними ремеслами й цілком міг би забезпечити собі цим гідне життя

Однак, відчувши можливість сказати й бути почутим, поет зробив свій життєвий вибір. Він зумів розповісти миру про самі свої таємні мрії й думки, виступивши при цьому справжнім новатором в історії російської поезії в плані техніки вірша

У вірші «Розмова з фінінспектором про поезію» В. Маяковський, порівнюючи процес творчості з видобутком радію, звертає пильну увагу на складності своєї праці й говорить про відповідальність письменника за створені добутки

Автор прославляє силу поетичного слова й говорить про нерозривний зв’язок літератури із проблемами народу, із завданнями історії. Весь свій поетичний талант В. Маяковський прагнув віддати на службу батьківщині. Він щиро хотів розповісти сучасному йому миру й нащадкам правду про пролетарську революцію й молодого соціалістичній державі, бачачи в ньому втілення соціальної справедливості й гарантію розквіту улюбленої вітчизни

Поет пише про те, що риму не можна виміряти певним тарифом. Поезія – тонке, кропітке ремесло. В. Маяковський згодний з тим, що поет – вічний боржник. Але це борг високої, суспільної властивості, а не штраф за нездану декларацію одоходах.

Говорячи про чарівну властивість художнього слова, В. Маяковський пише про те, що той же фінінспектор, відбитий у віршах, знаходить тим самим безсмертя:

Слово поета –

Ваше воскресіння,

Ваше безсмертя,

Громадянин канцелярист

Через столетья

У паперовій рамі

Візьми рядок

И час поверни!

Поет призиває чиновників повернути голови убік расплодившегося моря «ділків і пролази», що дійсно має реальні прибутки й доходи, що оміщанилися за рахунок чужої праці