Роль особистості в історії (по романі Олексія Толстого “Петро Перший”) – Толстої Олексій

Створюючи роман, А. Н.Толстой найменше хотів, щоб він перетворився в історичну хроніку царювання прогресивного царя. Товстої писав: “Історичний роман не може писатися у вигляді хроніки, у вигляді історії. Потрібна насамперед композиція…, установлення центра… зору. У моєму романі центром є фігура Петра I”.

Однієї із завдань роману письменник уважав спробу зобразити становлення особистості в історії, в епосі. Весь хід оповідання повинен був довести взаємовплив особистості й епохи, підкреслити прогресивне значення перетворень Петра, їхня закономірність і необхідність

Іншим завданням він уважав “виявлення сил, що рухають, епохи” – дозвіл проблеми народу. У центрі оповідання роману – Петро. Товстої показав процес становлення особистості Петра, формування його характеру під впливом історичних обставин. Товстої писала: “Особистість є функцією епохи, вона виростає на родючому ґрунті, але, у свою чергу, велика, більша особистість починає рухати події епохи”.

Образ Петра в зображенні Толстого дуже багатоплановий і складний, показаний у постійній динаміці, у розвитку. На початку роману Петро – довготелесий і кутастий хлопчик, що люто відстоює своє право на престол

Потім ми бачимо, як з юнака виростає державний чоловік, проникливий дипломат, досвідчений, безстрашний полководець. Учителем Петра стало життя

Азовський похід привів його до думки про необхідність створення флоту, “нарвская конфузия” – до реорганізації армії. На сторінках роману Толстой зобразив найважливіші події в житті країни: повстання стрільців, правління Софії, кримські походи Голіцина, азовські походи Петра, стрілецький бунт, війну зі шведами, будівництво Петербурга

Толстой відібрав ці події, щоб показати, як вони впливали на формування особистості Петра. Але не тільки обставини впливають на Петра, він сам активно втручався в життя, змінював неї, знехтувавши вікові підвалини, велів “знатність по придатності вважати”.

Скільки “пташеняти гнізда Петрова” об’єднав і згуртував довкола нього цей указ, скільком талановитим людям він дав можливість розвити свої здатності!

Використовуючи прийом контрасту, протиставляючи сцени за участю Петра сценам із Софією, Іваном і Голіциним, Толстой оцінював загальний характер втручання Петра в історичний процес і доводив, що тільки Петро міг устати на чолі перетворень

Але роман не став біографією Петра I. Товстому також важлива епоха, що формує історичного діяча. Він створив багатопланову композицію, показав життя всіляких верств населення Росії: селян, солдат, купців, бояр, дворян

Дія розгорнулася в різних місцях: у Кремлі, у хаті Ивашки Бровкина, у Німецькій слободі, Москві, Азові, Архангельську, Нарві

Епоха Петра створюється й зображенням його сподвижників, дійсного й вигаданих: Олександра Меньшикова, Микити Демидова, Бровкина, що висунулися з низів і із честю, що боролися за справу Петра й Росії

Серед сподвижників Петра чимало й нащадків знатних пологів: Ромодановский, Шереметьєв, Репнін, які не за страх, а за совість служили молодому цареві й Вітчизні

“Петро Перший” був початий Толстим в 1929 році, роботу над ним перервала смерть письменника в 1945 році. Роман коштовний для нас не тільки як історичний добуток, але і як культурна спадщина. З одного боку, Толстой використовував архівні документи; з іншого боку – безліч фольклорних образів і мотивів, народні пісні, прислів’я, приказки, жарти. Товстої не встиг завершити своя праця, роман залишився незакінченим. Але з його сторінок встають образи тої епохи й центральний її образ – Петро I – перетворювач і державний діяч, кровно зв’язаний зі своєю державою й епохою