Короткий зміст Тереза Ракен Золя Э

Тереза Ракен

Роман починається з опису маленької галантерейної крамниці в паризькому пасажі, що містять Тереза Ракен і її тітка років 60 – ти – г – жа Ракен. Живуть вони в цьому ж будинку, на верхніх поверхах.

Колись г – жа Ракен торгувала галантереями у Верноне, однак потім після смерті чоловіка закрила справу й вела життя самітниці: зняла будиночок на березі Сени, де й проводила увесь час із сином Камиллом і племінницею Терезою.

Камилл все дитинство був хворобливою дитиною, але мати все – таки відвоювала його в смерті. Наслідку все – таки в наявності: Камилл маленького росту, кволий і кволий. Так і залишився невігласом.

Терезу привіз із Алжиру капітан Деган, брат г – жи Ракен. Вона на 2 роки молодше Камілла. Мати її, тубілка, умерла, а Деган, тому що дівчинка була записана на його ім’я, віддав її своїй сестрі ( г – же Ракен) на виховання. Тереза оточена турботою, росте здорової, але за нею доглядають так само, як за хворим Камиллом. Вона п’є з ним його ліки. Все це зробило її занадто слухняної й навіть байдужної.

Незабаром Тереза й Камилл женяться; те, що це відбудеться, вони знали ще з дитинства. Тому ніяких змін у їхнє життя це не приносить: після першої ночі, що молодята проводять разом, Камилл «всі так само хворобливо^ – в’янув»…

Після весілля він рішуче заявляє, що має намір оселитися в Парижу. Так все сімейство обґрунтовується в пасажі Пон – Неф і Г – жа Ракен знову відкриває галантерейну крамницю, у якій торгує разом з Терезою. Камилл одержує посаду в керуванні Орлеанской залізницею. Раз у тиждень, по четвергах, сімейство приймає гостей. Приходить поліцейського коммисара Мишо (давнього знайомого г – жи Ракен) зі своїм сином Олів’є й старий Гриві, що працює разом з Камиллом.

Один раз Камилл привів Лорана, разом з яким у дитинстві ходив у школу. Виявляється, він теж служить у керуванні Орлеанской залізниці, тобто вони з Камиллом – колеги. Батько Лорана хотів, щоб син став адвокатом, однак ледар Лоран гуляв із друзями замість занять. Пробував зайнятися живописом, але із цього нічого не вийшло. Тепер він працює, а із цього вечора він – постійний четверговий гість у Ракенов.

Лоран пише портрет Камілла, а тому часто буває в нього у квартирі. Поступово Лоран і Тереза стають коханцями. У Лорана – корисливі інтереси, йому потрібні гроші Терези. Побачення коханців проходять у Ракенов, прямо в їхній подружній спальні. Незабаром, вони розуміють, що Камилл їм тільки заважає, і в Лорана з’являється думка вбити його.

Один раз вони втрьох відправляються качатися в човні по ріці Сене. Лоран викидає Камілла за борт. Камилл намагався пручатися й навіть вкусив Лорана за шию, але все – таки Лоран домагається свого: Камилл потонув. Усе обставляється так, начебто човен перевернулася, і Лоран, рятуючи Терезу, не встиг допомогти другові.

Спочатку г – жа Ракен дуже горює через смерть сина, однак незабаром життя входить у колишнє русло, хоча четвергові зустрічі навіть і не припинялися. Через рік Тереза й Лоран вирішують одружитися, однак цю ідею висловлюють не самі, а обставляють всі так, що думка про їхнє заміжжя вимовляється вперше вголос гістьми й г – жой Ракен.

Але незабаром молодята розуміють, що разом вони просто не можуть перебувати: їм усюди ввижається труп Камілла. Рубець на шиї Лорана, залишений опірної Камиллом, не гоїться й постійно турбує нового чоловіка Терези. Навіть у постелі молодятам здається, що між ними лежить тіло потопельника.

Лоран знову захоплюється живописом, його друг відзначає, що виходить дуже непогано, однак портрети схожі один на одного, і Лоран розуміє, що всі його малюнки (навіть малюнки тварин!) схожі на потопельника Камілла. Відносини між Терезою й Лораном стають нестерпними… Часто Лоран б’є свою дружину.

Г – Жу Ракен розбиває параліч, поступово вона перестає рухатися й навіть говорити. По розмовах племінниці і її чоловіка вона раптом розуміє, що вони – убивці її сина. В очах її – жах. Незабаром Тереза й Лоран уже говорять про те, що вони вбили Камілла, не соромлячись присутності г – жи Ракен. Один раз на традиційній четверговій вечірці баба збирає всі свої сили. Вона привертає увагу гостей і пальцем виводить на столі: «Тереза й Лоран в…» (убивці), однак не встигає дописати саме головне слово, сили залишають її, а гості думають, що вона хотіла написати «Тереза й Лоран дивно піклуються про мене».

Тереза намагається каятися. Цілими днями вона вымаливает у баби прощення, але незабаром пускається в розпусту. І Тереза, і Лоран бояться, що один з них розповість усе в поліції. Обоє вирішують убити один одного. Лоран купує пухирець ціаністого калію, а Тереза точить ніж. Кожний зауважує дії іншого. У підсумку, спочатку Тереза, а відразу ж за нею й Лоран випивають отруєну воду. «Убиті, вони звалилися один на одного, обретя розрада в смерті. Губи молодої жінки торкнулися шиї чоловіка – того місця, де залишився шрам від зубів Камілла. Трупи пролежали всю ніч на підлозі їдальні, у ніг г – жи Ракен, скорчені, потворними, освітленими жовтуватими відсвітами лампи. Майже дванадцята година, аж до полудня, г – жа Ракен, нерухлив і німа, дивилася на них, знищуючи їх своїм важким поглядом, і ніяк не могла насититися цим видовищем».