Михайло Коцюбинський - великий майстер художнього слова
М. Коцюбинський боровся проти хуторянської обмеженості творів українських письменників і хотів бачити українську літературу рівною серед європейських літератур. І як справжній майстер, письменник зробив багато для того, щоб його прагнення здійснились. І він був великим Майстром. Передусім майстром жанру. Згадаймо його живі, хвилюючі оповідання для дітей ("Маленький грішник", "Яринка"), ліричний етюд "Ранок у лісі", складну реалістичну соціальну повість "Fata morgana", романтично піднесену, емоційну, поетичну повість "Тіні забутих предків", сповнене глибокого драматизму оповідання "Дорогою ціною", чарівну акварель "На камені", образок "Він іде", ліричну сповідь митця "Intermezzo". Це жанрове розмаїття й справді дає можливість письменникові повно відтворити як світ навколо людини, так і світ її душі.
Цьому служать передусім портрети літературних героїв. "Мала, суха, чорна, у чистій сорочці, в старенькій свиті... у неї спущені додолу очі й затиснені губи". Це Маланка. Все її непросте життя, в основі якого лежать чесна праця, постійні нестатки, велике терпіння - в деталях портрету. Гафійка ж "туга, здорова й чиста - вона світилась на сонці, як добра рілля, як повний колос, а очі мала темні, як колодязне дно". Цей опис спрямований на те, щоб показати глибину душі героїні та наповненість життям після зустрічі з Марком Гущею.
Втіленню художнього задуму письменника підпорядкована і мова героїв. Схвильовані, поетичні звертання Маланки до землі: "Яка ти розкішна, земле. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом..." І болючі, набридливі запитання до односельців, читачів, до всього світу: "Ось подивіться, що з мене зробили. Двадцять літ сотали жили, двадцять літ паслись мною". Емоційно виразні, свіжі, точні словосполучення "сотали жили", "паслись мною" підкреслюють головне в цій людській долі: несправедливі соціальні відносини забрали в неї щастя, здоров'я, життя.
Михайло Коцюбинський є неперевершеним майстром пейзажу. Це справжні літературні шедеври. Природу він подає в імпресіоністичному зображенні, що було новим для нашої літератури.
Цьому служать передусім портрети літературних героїв. "Мала, суха, чорна, у чистій сорочці, в старенькій свиті... у неї спущені додолу очі й затиснені губи". Це Маланка. Все її непросте життя, в основі якого лежать чесна праця, постійні нестатки, велике терпіння - в деталях портрету. Гафійка ж "туга, здорова й чиста - вона світилась на сонці, як добра рілля, як повний колос, а очі мала темні, як колодязне дно". Цей опис спрямований на те, щоб показати глибину душі героїні та наповненість життям після зустрічі з Марком Гущею.
Втіленню художнього задуму письменника підпорядкована і мова героїв. Схвильовані, поетичні звертання Маланки до землі: "Яка ти розкішна, земле. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом..." І болючі, набридливі запитання до односельців, читачів, до всього світу: "Ось подивіться, що з мене зробили. Двадцять літ сотали жили, двадцять літ паслись мною". Емоційно виразні, свіжі, точні словосполучення "сотали жили", "паслись мною" підкреслюють головне в цій людській долі: несправедливі соціальні відносини забрали в неї щастя, здоров'я, життя.
Михайло Коцюбинський є неперевершеним майстром пейзажу. Це справжні літературні шедеври. Природу він подає в імпресіоністичному зображенні, що було новим для нашої літератури.
