Повний зміст Одруження Гоголь Н. В. 1/3

Зовсім неймовірна подія у двох діях(Писано в 1833 році)

ДІЮЧІ Лицаагафья Тихонівна, купецька дочка, наречена.Орися Пантелеймонівна, тітка.Текля Іванівна, сваха.Подколесин, службовець, надвірний радник.Кочкарев, друг його.Яєчня, екзекутор.Анучкин, відставний піхотний офіцер.Жевакин, моряк.Дуняшка, дівчинка в будинку.Старих, гостинодворец.Степан, слуга Подколесина.

ДІЯ ПЕРШЕ

ЯВИЩЕ 1Кімната холостяка.Подколесин один, лежить на дивані із трубкою.От як почнеш эдак один на дозвіллі подумувати, так бачиш, що нарешті точно потрібно женитися. Що, справді? Живеш, живеш, так така нарешті скверность стає. От знову пропустив мясоед. Але ж, здається, усе готово, і сваха от вуж три місяці ходить. Право, самому якось стає совісно. Агов, Степан! ЯВИЩЕ IIподколесин, Степан.Подколесин. Не приходила сваха?Степан. Ніяк немає.Подколесин. А в кравця був?Степан. Був.Подколесин. Що ж він, шиє фрак?Степан. Шиє.Подколесин. І багато вже нашив?Степан. Так, уже досить. Почав уже петлі метати.Подколесин. Що ти говориш?Степан. Говорю: почав уже петлі метати.Подколесин. А не запитував він, на що, мол, потрібний панові фрак?Степан. Ні, не запитував.Подколесин. Може бути, він говорив, чи не хоче пана женитися?Степан. Ні, нічого не говорив.Подколесин. Ти бачив, однак ж, у нього й інші фраки? Адже він і для інших теж шиє?Степан. Так, фраків у нього багато висить.Подколесин. Однак ж адже сукно – те на них буде, чай, гірше, чим на моєму?Степан. Так, це буде поприглядистее, що на вашім.Подколесин. Що ти шпориш?Степан. Говорю: це поприглядистее, що на вашім.Подколесин. Добре. Ну, а не запитував: для чого, мол, пан з такого тонкого сукна шиє собі фрак?Степан. Немає.Подколесин. Не говорив нічого про те, що чи не хоче, дискать, женитися?Степан. Ні, про це не заговорював.Подколесин. Ти, однак же, сказав, який на мені чин і де служу?Степан. Казав.Подколесин. Що ж він на це?Степан. Говорить: буду намагатися.Подколесин. Добре. Тепер ступай.Степан іде.

ЯВИЩЕ IIIподколесин один.Я тої думки, що чорний фрак якось солідніше. Кольорові більше йдуть секретарям, титулярним і іншою дрібнотою, молокососно щось. Ті, які чином вище, повинні більше спостерігати, як говориться, цього… от забув слово! і гарне слово, так забув. Так, панотець, вуж як ти там собі не перевертай, а надвірний радник той же полковник, тільки хіба що мундир без еполетів. Агов, Степан! ЯВИЩЕ IVподколесин, Степан.Подколесин. А ваксу купив?Степан. Купив.Подколесин. Де купив? У тій крамничці, про яку я тобі говорив, що на Вознесенську проспекті?Степан. Так – З, у тої самій.Подколесин. Що ж, гарна вакса?Степан. Гарна.Подколесин. Ти пробував чистити нею чоботи?Степан. Пробував.Подколесин. Що ж, блищить?Степан. Блищати – Те вона блищить добре.Подколесин. А коли він відпускав тобі ваксу, не запитував, для чого, мол, панові потрібна така вакса?Степан. Немає.Подколесин. Може бути, чи не говорив: чи не затіває, дискать, пан женитися?Степан. Ні, нічого не говорив.Подколесин. Ну, добре, ступай собі.

ЯВИЩЕ Vподколесин один.Здається, порожня річ чоботи, але ж, однак же, якщо погано зшиті так руда вакса, вуж у гарному суспільстві й не буде такої поваги. Всі якось не того… От ще паскудно, якщо мозолі. Готовий витерпіти бог знає що, тільки б не мозолі. Агов, Степан! ЯВИЩЕ VIподколесин, Степан.Степан. Чого изволите?Подколесин. Ти говорив шевцеві, щоб не було мозоль?Степан. Говорив.Подколесин. Що ж він говорить?Степан. Говорить, добре.Степан іде.

ЯВИЩЕ VIIподколесин, потім Степан.Подколесин. Але ж клопітлива, чорт візьми, річ одруження! Те, так рє, так це. Щоб те так це було справно, – – – і ні, чорт забери, це не так легко, як говорять. Агов, Степан!Степан входить.Я хотів тобі ще сказати…Степан. Баба прийшла.Подколесин. А, прийшла; клич неї сюди.Степан іде.Так, це річ… річ але того… важка річ.

ЯВИЩЕ VIIIподколесин і Текля.Подколесин. А, здраствуй, здраствуй, Текля Іванівна. Ну що? як? Візьми стілець, сідай, та й розповідай. Ну, тому що ж, як? Як пак її: Меланья?..Текля. Гафія Тихонівна.Подколесин. Так, так, Гафія Тихонівна. І вірно, яка – небудь сорокалітня діва?Текля. Уже от немає так немає. Тобто як женитеся, так щодня станете похвалювати так дякувати.Подколесин. Так ти брешеш, Текля Іванівна.Текля. Застаріла я, батько мій, щоб брехати; пес бреше.Подколесин. А придане – те, придане? Розкажи – Ка знову.Текля. А придане: кам’яний будинок у Московській частині, про дві елтажах, уже такий прибыточный, що щиро задоволення. Один лабазник платить сімсот за крамничку. Пивний льох теж велике суспільство залучає. Два дерев’яних хлигеря: один хлигерь зовсім дерев’яний, інший на кам’яному фундаменті; кожний рубльов по чотирьохстах приносить доходу. Город є ще на Виборзькій стороні: третього року купець наймав під капусту; і такий купець тверезий, зовсім не бере хмільного в рот, і трьох синів має: двох вуж поженив, "а третій, говорить, ще молодий, нехай посидить у крамниці, щоб торгівлю було легше відправляти. Я вуж, говорить, старий, так нехай син посидить у крамниці, щоб торгівля йшла легше".Подколесин. Так собою – те, яка собою?Текля. Як рефинат! Біла, рум’яна, як кров з молоком, насолода така, що й розповісти не можна. Уже будете от по цих пор задоволені (показуючи на горло); тобто й приятелеві й ворогові скажете: "Ай да Текля Іванівна, спасибі!"Подколесин. Так адже вона, однак ж, не штаб – офицерка?Текля. Купця третьої гільдії дочка. Так уже така, що й генералові образи не нанесе. Про купця й чути не хоче. "Мені, говорить, який би не був чоловік, хоч і собою – те непоказний, так був би дворянин". Так, такий великатес! А до недільного – те як надягне шовкове плаття – – – і отож те Христос, так і шумить. Княгиня просто!Подколесин. Так адже я – те тому тебе запитував, що я надвірний радник, так мені, розумієш…Текля. Так уже обноковенно, як не розуміти. Був у нас і надвірний радник, так відмовили: не пондравился. Такий вуж у нього вдача – те дивний був: що не скаже слово, те й збреше, а такий на погляд видний. Що ж робити, так уже йому бог дав. Він – Те й сам не радий, так вуж не може, щоб не прилгнуть. Така вуж на те воля божия.Подколесин. Ну, а крім цієї, інших там немає ніяких?Текля. Так який же тобі ще? Уже це що не є краща.Подколесин. Начебто вже найкраща?Текля. Хоч по всьому світлу виходь, такий не знайдеш.Подколесин. Подумаємо, подумаємо, матінка. Приходь – Ка післязавтра. Ми з тобою, знаєш, знову от эдак: я полежу, а ти розповіси…Текля. Так помилуй, батько! уже третій місяць ходжу до тебе, а пуття – те ні наскільки. Все сидить у халаті так трубку знай собі покурює.Подколесин. А ти думаєш мабуть, що одруження однаково що "агов, Степан, подай, чоботи!". Натягнув на ноги, та й пішов? Потрібно порассудить, порассмотреть.Текля. Ну, так що ж? Коли дивитися, так і дивися. На те товар, щоб дивитися. От накажи – тка подати каптан так тепер же, благо ранковий час, і поїдь.Подколесин. Тепер? А геть бачиш, як похмуро. Виїду, а раптом вистачить дощем.Текля. А тобі ж зле! Адже в голові сиве волосся вуж дивиться, незабаром зовсім не будеш годитися для супружеска справи. Дивина, що він придворний радник! Так ми таких наречених приберемо, що й не подивимося на тебе.Подколесин. Що на нісенітницю несеш ти? Із чого раптом угораздило тебе сказати, що в мене сиве волосся? Де ж сиве волосся? (Мацає свої волосся.)Текля. Як не бути сивому волоссю, на те живе людина. Дивися ти! Тою йому не догодиш, іншої не догодиш. Так у мене є на прикметі такий капітан, що ти йому й під плече не підійдеш, а говорить – те – і як труба; в алгалантьерстве служить.Подколесин. Так брешеш, я подивлюся в дзеркало; де ти видумала сиве волосся? Агов, Степан, принеси дзеркало! Чи ні, постій, я піду сам. От ще боже збережи. Це гірше, ніж віспа. (Іде в іншу кімнату.) ЯВИЩЕ IXфекла й Кочкарев, вбігаючи.Кочкарев. Що Подколесин?.. (Побачивши Теклю.) Ти як тут? Ах, ти!.. Ну послухай, навіщо чорт ти мене женила?Текля. А що ж дурного? Закон виконав.Кочкарев. Закон виконав! Эк дивина, дружина! Без її – те хіба я не міг обійтися?Текля. Так адже ти ж сам пристав: жени, бабуся, та й повно.Кочкарев. Ах ти, пацюк стара!.. Ну, а тут навіщо? Неужли Подколесин хоче…Текля. А що ж? Бог благодать послав.Кочкарев. Немає! Эк мерзотник, адже мені нічого про це. Який! Прошу покірно: сподтишка, а? ЯВИЩЕ Xте ж і Подколесин із дзеркалом у руках,у якому вдивляється дуже внимательнокочкарев (підкрадаючись позаду, лякає його). Пуф!Подколесин (скрикнувши й роняючи дзеркало). Божевільни