Рецензія на фільм Віктора Сергєєва «Шизофренія» – Рецензії
Фільм Віктора Сергєєва «Шизофренія» був знятий на кіностудії «Ленфильм» при участі компанії «Стабільна лінія» в 1997 році. Цей фільм являє собою роботу прекрасних авторів: режисера – постановника Віктора Сергєєва, головного оператора Юрія Шайгарданова, авторів сценарію Олександра Абдулова, Євгенія Козловского, Віктора Невського, композитора Андрія Макаревича.
В основу сюжету лягла історія, розказана Олександрові Абдулову одним з відомих російських «авторитетів». Вирішений у жанрі політичного детектива, фільм розповідає про широкі зв’язки кримінального миру Росії із правоохоронними структурами й спецслужбами, корумпованості урядових чиновників найвищого рангу
У головних ролях у фільмі знялися: Олександр Абдулов, Олександр Збруев, Кирило Лаврів, Леонід Броньовий, Армен Джигарханян, Микола Трофимов, Юрій Кузнєцов, Дар’я Кабалова. Слово «шизофренія» у перекладі означає «розщеплений розум». Ми можемо прочитати в медичному довіднику, що це «найпоширеніше захворювання, що характеризується різноманітними проявами й має тенденцію до хронічного плину».
Отже, шизофренія. Такий діагноз ставить Росії кінця XX століття найкращий медик – історія. Подивившись по сторонах, ми побачимо, що наше суспільство недалеко, на жаль, пішло від сталінського терору, від загальної смути. Росія, подібно загнаному тварині, намагається видертися, але незмога вже, немає навіть надій, а це найстрашніше. Люди збожеволіли, страшна хвороба долає всіх…
Фільм «Шизофренія» складається із двох частин. Перша частина – «Німий» – розповідає про долю героя, знайомить із ним. Перебуваючи на службі в КДБ, герой Олександра Абдулова Іван Голубчик випадково вистрілює на полюванні в п’яного генерала. За це Голубчик, молодий тоді ще хлопець, одержує п’ятнадцять років тюремного ув’язнення. Після цього випадку з генералом вразливий Іван втрачає дарунок мови. Через сім років у наш час його «визволяє» із зони вже ФСБ для вбивства великого банкіра
Таким чином, людина попадає під владу потужної, роками виробленої системи. І якщо на нього поклала око «контора», те людина практично загинула. У такому замкнутому колі виявляється Іван Голубчик. Спецслужби готовлять його до вбивства, ретельно обмірковуючи кожний крок. Майор ФСБ, герой Олександра Збруева, відводить Голубчику роль ката: «Кати будь – якої влади потрібні».
Зробивши свою місію, Голубчик ще більше втягується в пастку. З одного боку – охорона – мафія банкіра, з іншого боку – «контора, – И тут особливо чітко встає питання фільму: мафія й ФСБ. Чиї методи роботи більше законні?
У другій частині фільму – «Урятуй і збережи» – ми одержуємо відповідь на це питання. Отчаявшись, Іван дає інтерв’ю французьким журналістам прямо в літаку прямо в аеропорті Пулково – 2. Літак відривається від землі й вибухає. «Створена урядова комісія, – говорить дикторша, – по розслідуванню причин катастрофи». Головою цієї комісії призначається людина, що організувала вбивство
Акторський склад підібраний, на мою думку, дуже вдало. Особливо сильно грали актори другого плану: Леонід Броньовий, Армен Джигарханян. Броньовий відіграє роль урядового кравця. Це літня, розважлива людина, що пишається тим, що спілкувався з «великими».
Герой Збруева робить йому зауваження: «Від старості ви не вмрете». Витримавши паузу, кравець відповів: «З вашого дозволу, я хотів би вмерти від старості». Мене потряс цей момент. Виявляється, у нашім суспільстві хтось головний може розпоряджатися життям іншої людини. Система, що зародилася в СРСР у тридцятих, створила навколо себе потужну опричнину, як це було в часи Іоанна IV.
Фільм, безумовно, важкий. Він дуже сильно давить на психіку. Це відчуття підсилює надзвичайна музика. Раз у раз виникає одноманітний «сверчковый» звук, що підсилює психологічне навантаження. Частими у фільмі є німі діалоги. Дуже майстерно зіграні всі паузи
Я вважаю, що реальне життя критикувати даремно. «Шизофренія» – фільм про реальне життя. Вся та злість, страх і кров нашого життя – все це відбито в цьому фільмі. «Шизофренія» – це виклик. Недарма звістка про нього була якось зім’ята й забута. Ми бачимо страшну загибель Росії, вигідну комусь. «У державі за гарні грошики можна всі», – говорить героїня Дар’ї Кабаловой.
Пускай це звучить банально, але завдання всієї російської молоді зараз – урятувати й відродити країну, не дати грошам узяти гору в житті. Якщо люди перестануть боротися, страшна шизофренія проникне в усі шари суспільства, уразить кожного. Я думаю, що поява такого фільму, як «Шизофренія», стане однієї з перших сходів загальних сходів видужання
